Єзекіїль 35
1 І було мені слово Господнє таке:
And there is a word of YHWH to me, saying,
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї
“Son of man, set your face against Mount Seir, and prophesy against it,
3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння.
and you have said to it, Thus said Lord YHWH: Behold, I [am] against you, O Mount Seir, And have stretched out My hand against you, And made you a desolation and an astonishment.
4 Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
I make your cities a ruin, and you are a desolation, And you have known that I [am] YHWH.
5 За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої,
Because of your having continuous enmity, And you saw the sons of Israel, By the hands of the sword, In the time of their calamity, In the time of the iniquity of the end:
6 тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе!
Therefore, [as] I live—a declaration of Lord YHWH, Surely I appoint you for blood, And blood pursues you, If you have not hated blood, Blood also pursues you.
7 Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється.
And I have given Mount Seir for a desolation and an astonishment, And have cut off from it him who is passing over and him who is returning,
8 І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них!
And filled his mountains with his wounded, Your hills, and your valleys, and all your streams, The pierced of the sword fall into them.
9 На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
I make you continuous desolations, And your cities do not return, And you have known that I [am] YHWH.
10 За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“,
Because of your saying: The two nations and the two lands are mine, and we have possessed it, And YHWH has been there;
11 тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе.
Therefore, [as] I live—a declaration of Lord YHWH, And I have done according to your anger, And according to your envy, With which you have worked, Because of your hatred against them, And I have been known among them when I judge you.
12 І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“
And you have known that I [am] YHWH, I have heard all your despisings that you have spoken Against mountains of Israel, saying, A desolation—they were given to us for food.
13 І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув!
And you magnify yourselves against Me with your mouth, And have made your words abundant against Me; I have heard.
14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням!
Thus said Lord YHWH: According to the rejoicing of the whole land, I make a desolation of you.
15 Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“
According to your joy at the inheritance of the house of Israel because of desolation, So I do to you—you are a desolation, O Mount Seir, and all Edom—all of it, And they have known that I [am] YHWH!”
