Єзекіїль 27
1 І було мені слово Господнє таке:
Pǝrwǝrdigarning sɵzi manga kelip mundaⱪ deyildi: —
2 „А ти, сину лю́дський, здійми пісню жало́бну про Тир!
Sǝn, i insan oƣli, Tur toƣruluⱪ bir mǝrsiyǝni aƣzingƣa elip uningƣa mundaⱪ degin: —
3 І скажеш до Тиру: Ти, що при входах морськи́х пробува́єш, що торгуєш з наро́дами на числе́нних острова́х: Так говорить Господь Бог: Тире, ти сказав: я — то корона краси́!
I dengizlarning kirix aƣzida turuⱪluⱪ, dengiz boyliridiki kɵp ǝllǝr bilǝn sodilaxⱪuqi, Rǝb Pǝrwǝrdigar mundaⱪ dǝydu: — «I Tur, sǝn «Mening güzǝllikim kamalǝtkǝ yǝtti!» deding.
4 У серці морі́в границі твої; будівни́чі твої доверши́ли твою красу́!
Sening qegraliring bolsa dengizlarning otturisida idi; Seni yasiƣanlar güzǝllikingni kamalǝtkǝ yǝtküzdi.
5 З кипари́су з Сені́ру вони збудували для тебе всі до́шки подві́йні, взяли ке́дра з Лива́ну, щоб що́глу зроби́ти на тобі.
Ular barliⱪ tahtayliringni Senirdiki ⱪariƣaylardin yasiƣan; Sanga moma üqün ular Liwandin kedir dǝrihini epkǝlgǝn;
6 З баша́нських дубі́в твої весла зробили, твій по́клад зробили із кости слоно́вої, із смере́ки з острові́в тих Кіттійських.
Palaⱪliringni Baxandiki dub dǝrǝhliridin yasiƣan; Palubangni sǝmxit dǝrǝhliridin yasap, Kupros dengiz boyidiki pil qixi bilǝn nǝⱪixligǝn.
7 Сорока́тий з Єгипту віссо́н був вітри́лом твоїм, щоб за пра́пора бути тобі; блаки́ть та пурпу́ра з острові́в Еліші стали твоїм покриття́м.
Yǝlkining Misirdin kǝltürülgǝn kǝxtilik libastin yasalƣan, u sanga tuƣ bolƣan; Sayiwining bolsa dengiz boyidiki Elixaⱨdiki kɵk wǝ sɵsün rǝhtlǝrdin idi;
8 Мешка́нці Сидо́ну й Арва́ду були весляра́ми тобі, мудреці́ твої, Тире, у тебе були, вони — морепла́вці твої.
Zidondikilǝr ⱨǝm Arwadtikilǝr sening palaⱪ urƣuqiliring idi; Sǝndǝ bolƣan danixmǝnlǝr, i Tur, sening yol baxliƣuqiliring idi.
9 Старші́ із Ґева́лу й його мудреці́ були в тебе за тих, що латали проло́ми твої. Всі морські́ кораблі й морепла́вці їхні в тебе були́, щоб міняти крам твїй.
Gǝbaldiki aⱪsaⱪallar wǝ uning danixmǝnliri sǝndǝ bolup, kawakliringni etǝtti; Dengiz-okyandiki barliⱪ kemilǝr wǝ ularning dengizqiliri mal almaxturuxⱪa yeningƣa kelǝtti.
10 Перс, і Луд, і Пут були в ві́йську твоїм вояка́ми твоїми, вішали в тебе щита́ та шоло́ма, — вони то давали тобі пишноту́.
Parslar, Ludtikilǝr, Liwiyǝdikilǝr ⱪoxunƣa tizimlinip, sening lǝxkǝrliring bolƣan; Ular ⱪalⱪan-dubulƣilirini üstünggǝ esip, seni ⱨǝywǝtlik ⱪilƣan;
11 Сино́ве Арваду та ві́йсько твоє — навко́ло на мурах твоїх, а Ґаммадеї на ба́штах твоїх пробува́ли, щити́ свої вішали навколо на мурах твоїх, — вони доверши́ли окрасу твою.
Arwadtikilǝr ⱪoxuning bilǝn ⱨǝr tǝripingdǝ sepilliringda turup kɵzǝttǝ bolƣan; Gammadtikilǝrmu munarliringda turƣan; Ular ⱪalⱪan-ⱪorallirini ǝtrapingƣa, sepilliringƣa esip ⱪoyƣan; Ular güzǝllikingni kamalǝtkǝ yǝtküzgǝn;
12 Тарші́ш був для те́бе купцем через много́ту багатства усякого; срі́блом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.
Tawarliringning mol bolƣanliⱪidin Tarxix sanga heridar bolƣan; Mǝⱨsulatliringƣa ular kümüx, tɵmür, ⱪǝlǝy, ⱪoƣuxun tegixip bǝrgǝn.
13 Яван, Тувал та Мешех — це купці твої, — людську душу та мідяні речі давали вони за замі́нний крам твій.
Jawan, Tubal wǝ Mǝxǝk sǝn bilǝn soda ⱪilƣan; Ular tawarliringƣa adǝmlǝrning janliri, mis ⱪaqa-ⱪazanlarni tegixkǝn.
14 З дому Тоґарми давали коні, і верхівців, і мулів за крам твій.
Torgamaⱨ jǝmǝtidikilǝr mǝⱨsulatliring üqün atlar, jǝng atliri wǝ ⱪeqirlarni tegixip bǝrgǝn.
15 Сино́ве Дедану — твої покупці́; числе́нні острови́ — торгували з тобою, — рога́ми слоно́вої кости й геба́новим деревом звертали данину твою.
Dedandikilǝr sǝn bilǝn sodilaxⱪan; Dengiz boyliridiki kɵp hǝlⱪ sanga heridar bolƣan; Ular sanga dǝndan, ǝbnus yaƣiqini tɵligǝn;
16 Арам — твій купець через многість виро́бів твоїх; руби́н, пурпу́ру, і квітча́сту ткани́ну, і віссо́н, і кора́лі та дорогоці́нний камінь давали тобі за крам твій.
Suriyǝ ⱪol ⱨünǝrliringning mol bolƣanliⱪidin sanga heridar bolƣan; Ular mǝⱨsulatliringƣa mawi yaⱪutlar, sɵsün rǝhtlǝrni, kǝxtilǝrni, nǝpis kanap rǝhtlǝrni, marjanlarni, ⱪizil yaⱪutlarni tegixip bǝrgǝn.
17 Юда й Ізраїлів Край — це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодо́щі, і мед, і оли́ву й бальза́м давали вони за замі́нний крам твій.
Yǝⱨuda wǝ Israil zeminidikilǝrdinmu sǝn bilǝn sodilaxⱪuqilar bolƣan; Tawarliringƣa ular Minnitning buƣdayliri, peqinilǝr, ⱨǝsǝl, zǝytun meyi, mǝlⱨǝm dorilarni tegixip bǝrgǝn.
18 Дамаск — твій купець через многість виро́бів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.
Dǝmǝxⱪ ⱪol ⱨünǝrliringning mol bolƣanliⱪidin, Ⱨǝrhil bayliⱪliring tüpǝylidin sanga heridar bolup sanga Hǝlbonning xarablirini, aⱪ yunglarni tegixip bǝrgǝn.
19 Ведан та Яван із Уззалу давали тобі́ за крам залізо обро́блене, бальза́м та очере́т, — було це замінним кра́мом твоїм.
Wedan wǝ Uzaldin qiⱪⱪan Jawandikilǝr mǝⱨsulatliringƣa soⱪulƣan tɵmür, ⱪowzaⱪdarqin, egirni tegixkǝnidi.
20 Дедан — твій купець килимка́ми до сі́дел при їждженні.
Dedan sanga at toⱪumlirini tegixip bǝrgǝn;
21 Арабія та всі кеда́рські князі́ — покупці це твоєї руки; ягня́тами, і барана́ми, і козла́ми, — ними торгі́вля твоя.
Ərǝbistan wǝ Kedardiki barliⱪ xaⱨzadilǝr sanga heridar boldi; Sanga pahlanlar, ⱪoqⱪarlar wǝ ɵqkilǝrni tegixip bǝrgǝn.
22 Купці Шеви й Рами — покупці це твої, — коштовним бальза́мом, і дорогим усіля́ким камінням та злотом давали вони за това́р твій.
Xeba ⱨǝm Raamaⱨdiki sodigǝrlǝr sǝn bilǝn tijarǝt ⱪilƣan; Mǝⱨsulatliringƣa ular ⱨǝrhil sǝrhil tetitⱪular, ⱪimmǝtlik jawaⱨiratlar wǝ altun almaxturup bǝrgǝn.
23 Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшу́р та Кілмад — це твої покупці́.
Ⱨaran, Kannǝⱨ, Edǝndikilǝr wǝ Xeba, Axur, Hilmadtiki sodigǝrlǝr sǝn bilǝn tijarǝt ⱪilƣan;
24 Це твої покупці́ коштовним убра́нням: покрива́лами блаки́тними, і квітча́стими, і багатокольоро́вими тка́ними ви́робами, міцни́ми шну́рами пов'я́заними за крам твій.
Ular sanga ⱨǝxǝmǝtlik kiyim-keqǝk, sɵsün rǝhtlǝr wǝ kǝxtilǝr, rǝngmurǝng gilǝmlǝrni tegixip bǝrgǝn; Bularning ⱨǝmmisi tügünqǝklinip tana-arƣamqilar bilǝn qing baƣlinip, bazaringƣa kirdi.
25 Кораблі із Таршішу — твої карава́ни, для краму твого замі́нного, — і став ти багатим, і став дуже славним у серці морі́в.
Tarxixtiki kemilǝr tawarliringni kɵtürgǝn karwanlardǝk bolƣan; Xuning bilǝn sǝn dengiz-okyanning baƣrida mal bilǝn toldurulup, intayin eƣirlixip kǝtkǝnsǝn;
26 На воду велику тебе завели́ твої веслярі́, і в серці морів східній вітер розі́б'є тебе́.
Sening palaⱪ orƣuqiliring seni uluƣ sularƣa apardi; Xǝrⱪ xamili seni dengiz-okyanning baƣrida parǝ-parǝ ⱪiliwǝtti;
27 Багатство твоє та крам твій, і ви́роби твої замі́нні, морепла́вці твої і твої щоглярі́, ті, що латають пробо́ї твої, і ті, що міняють замі́нний крам твій, і всі твої вояки́, які в тебе, і всі збори твої, що серед тебе, — попа́дають в серці морі́в в дні упа́дку твого́!
Sening mal-mülükliring, bazarliring, dengizqiliring wǝ yol baxliƣuqiliring, Kawakliringni ǝtküqilǝr, sǝn bilǝn sodilaxⱪan sodigǝrlǝr, sǝndǝ bolƣan barliⱪ lǝxkǝrliring, Jümlidin arangda toplanƣan adǝmlǝrning ⱨǝmmisi sǝn ɵrülüp kǝtkǝn kününgdǝ ɵrülüp dengiz-okyanning ⱪoyniƣa ƣǝrⱪ bolup ketidu.
28 На ле́мент твоїх щоглярі́в затремтя́ть вали мо́рські,
Yol baxliƣuqiliringning aⱨ-zarliridin daladikilǝr tǝwrǝp ketidu.
29 і посхо́дять з своїх кораблів усі веслярі́, морепла́вці, всі морські́ щоглярі́, — на землі постаю́ть.
Palaⱪ orƣuqilarning ⱨǝmmisi, Dengizqilar, dengizda barliⱪ yol baxliƣuqilar ɵz kemiliridin qüxidu; Ular ⱪuruⱪluⱪta turidu;
30 І заголо́сять за тебе вони тужним голосом, і кричатимуть гірко, і свої го́лови по́рохом пообсипають, у по́пелі будуть кача́тись!
Ular sanga ⱪarap awazini anglitip, Ⱪattiⱪ aⱨ-zar kɵtüridu; Ular topa-qang qiⱪirip bexiƣa qaqidu; Ular küllǝr iqidǝ eƣinaydu.
31 І зроблять собі ради тебе жало́бную ли́сину, і себе́ опере́жуть вере́тами, і плакатимуть за тобою в гірко́ті душі гірки́м голосі́нням.
Ular seni dǝp qaqlirini qüxürüp ɵzlirini taz ⱪilip, bɵz kiyimlǝrgǝ oraydu; Ular ⱪattiⱪ matǝm tutup sǝn üqün zor dǝrd-ǝlǝm iqidǝ yiƣlaydu.
32 І пісню жало́би сини їхні зді́ймуть про тебе, і над тобою співа́тимуть жа́лібно: „Хто інший, як Тир, — посере́дині моря зруйно́ваний?
Ular aⱨ-zarlirini kɵtürginidǝ sǝn üqün bir mǝrsiyǝni oⱪup, sǝn toƣruluⱪ ⱨaza ⱪilip mundaⱪ dǝydu: — «Tur dengiz-okyanlar otturisida, ⱨazir jimjit ⱪilinƣan! Əsli kim uningƣa tǝng kelǝlǝytti?
33 Коли приплива́ли ви́роби твої із морі́в, насища́в ти числе́нні наро́ди; многото́ю багатства твого та ви́робів замі́нних твоїх ти збага́чував зе́мських царі́в!
Mǝⱨsulatliring dengiz-okyanlardin ɵtüp kǝtkǝndǝ, Sǝn kɵp hǝlⱪlǝrni ⱪanaǝtlǝndürgǝn; Bayliⱪliring wǝ tawarliringning molluⱪi bilǝn yǝr yüzidiki padixaⱨlarni beyitⱪansǝn.
34 Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глиби́нах, то замінний ви́ріб твій і всі збори твої серед тебе попа́дали.
Sǝn sularning qongⱪur tegidǝ dengiz-okyanlar tǝripidin parǝ-parǝ ⱪilinƣanda, Tawarliring ⱨǝm arangda bolƣan top-top adǝmliringmu ɵrülüp ƣǝrⱪ bolup kǝtti.
35 Над тобою стовпі́ють усі остров'я́ни, а їхні царі затремтіли від жа́ху, засльози́лися їхні обличчя!
Barliⱪ dengiz boyidikilǝr sanga ⱪarap alaⱪzadǝ bolƣan; Ularning padixaⱨliri dǝⱨxǝt ⱪorⱪup, ularning yüzlirini sur basⱪan.
36 Купці серед наро́дів глузли́во свистя́ть над тобою, — ти по́страхом став, і не буде навіки тебе́!“
Hǝlⱪlǝr arisidiki sodigǝrlǝr sanga ⱪarap «ux-ux» ⱪildi; Sǝn ɵzüng bir wǝⱨxǝt iding, ǝmdi ⱪaytidin bolmaysǝn»».
