< Єзекіїль 26 >
1 І сталося одина́дцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
Und es geschah im elften Jahre, am Ersten des Monats, da geschah das Wort Jehovas zu mir also:
2 „Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“,
Menschensohn, darum, daß Tyrus über Jerusalem spricht: Haha! zerbrochen ist die Pforte der Völker; sie hat sich mir zugewandt; ich werde erfüllt werden, sie ist verwüstet!
3 тому так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму́ на тебе багато наро́дів, як море підіймає свої хвилі.
darum, so spricht der Herr, Jehova: Siehe, ich will an dich, Tyrus! Und ich werde viele Nationen wider dich heraufführen, wie das Meer seine Wellen heraufführt.
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять ба́шти його, і ви́мету з нього порох його, і оберну́ його на голу скелю.
Und sie werden die Mauern von Tyrus zerstören und seine Türme abbrechen; und ich werde seine Erde von ihm wegfegen und es zu einem kahlen Felsen machen;
5 Він буде серед моря місцем розтя́гнення не́воду, бо Я сказав це, — говорить Господь Бог, — і стане він за здо́бич для наро́дів,
ein Ort zum Ausbreiten der Netze wird es sein mitten im Meere [Tyrus lag auf einer Insel unweit des Festlandes.] Denn ich habe geredet, spricht der Herr, Jehova. Und es wird den Nationen zur Beute werden;
6 а його до́чки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь!
und seine Töchter, die auf dem Gefilde sind [d. i. seine Tochterstädte auf dem Festlande, ] werden mit dem Schwerte getötet werden. Und sie werden wissen, daß ich Jehova bin. -
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спрова́джу до Тиру Навуходоно́сора, вавилонського царя, з пі́вночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівця́ми, і з ними на́товп, і числе́нний наро́д.
Denn so spricht der Herr, Jehova: Siehe, ich werde Nebukadrezar, den König, von Babel, den König der Könige, von Norden her gegen Tyrus bringen, mit Rossen und Wagen und Reitern und mit einer großen Volksschar.
8 Він позабиває на полі дочо́к твоїх мечем, і зробить на тебе ба́шту, і насипле на тебе ва́ла, і поставить проти тебе щита́.
Er wird deine Töchter auf dem Gefilde mit dem Schwerte töten; und er wird Belagerungstürme gegen dich aufstellen und einen Wall gegen dich aufschütten und Schilde [d. h. Schilddächer] gegen dich aufrichten,
9 І дасть муроло́ма на мури твої, і порозбиває мечами своїми він ба́шти твої!
und wird seine Mauerbrecher wider deine Mauern ansetzen und deine Türme mit seinen Eisen niederreißen.
10 Від на́дміру ко́ней його закриє тебе їхня ку́рява, від цо́коту ве́ршника, ко́леса та колесниці затремтя́ть твої мури, як буде він вхо́дити в брами твої, як входять до міста з розла́маним муром.
Von der Menge seiner Rosse wird ihr Staub dich bedecken; vor dem Lärm der Reiter und Räder und Wagen werden deine Mauern erbeben, wenn er in deine Tore einziehen wird, wie man in eine erbrochene Stadt einzieht [Eig. wie die Einmärsche in eine erbrochene Stadt.]
11 Копи́тами ко́ней своїх він пото́пче усі твої вулиці, позабиває мечем твій наро́д, і на землю попа́дають пам'ятники твоєї могутности.
Mit den Hufen seiner Rosse wird er alle deine Straßen zerstampfen; dein Volk wird er mit dem Schwerte töten, und die Bildsäulen deiner Stärke [d. i. die dem Baal geweihten Bild- oder Denksäulen] werden zu Boden sinken.
12 I вони розграбують багатство твоє, і пограбу́ють това́ри твої, і порозва́люють мури твої, і порозбивають доми́ твої пишні, а каміння твоє, і дере́ва твої, і навіть твій по́рох вони поскида́ють у во́ду!
Und sie werden dein Vermögen rauben und deine Waren plündern, und deine Mauern abbrechen und deine Prachthäuser niederreißen; und deine Steine und dein Holz und deinen Schutt werden sie ins Wasser werfen.
13 І Я припиню́ розляга́ння пісе́нь твоїх, і бре́нькіт гу́сел твоїх більше чутий не бу́де.
Und ich werde dem Getöne deiner Lieder ein Ende machen, und der Klang deiner Lauten wird nicht mehr gehört werden.
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтя́гнення сітки, і більше не бу́деш збудо́ваний, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
Und ich werde dich zu einem kahlen Felsen machen; ein Ort zum Ausbreiten der Netze wirst du sein, du wirst nicht wieder aufgebaut werden. Denn ich, Jehova, habe geredet, spricht der Herr, Jehova. -
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шу́му паді́ння твого́, коли бу́дуть стогнати ране́ні, коли забива́тимуть посеред тебе, не затремтять острови́?
So spricht der Herr, Jehova, zu Tyrus: Werden nicht vom Gedröhne deines Sturzes, wenn der Erschlagene stöhnt, wenn in deiner Mitte gemordet wird, die Inseln erbeben?
16 І всі князі моря посхо́дять із тро́нів своїх, і поздіймають вони свої ма́нтії, і постягають свої кольоро́ві одежі, — і зодя́гнуться стра́хом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпо́м постаю́ть над тобою.
Und alle Fürsten des Meeres werden von ihren Thronen herabsteigen, und ihre Mäntel [Eig. Talare] ablegen und ihre buntgewirkten Kleider ausziehen; in Schrecken werden sie sich kleiden, werden auf der Erde sitzen und jeden Augenblick erzittern und sich über dich entsetzen.
17 І пісню жало́бну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як оді́рване ти від морі́в, славне місто, що си́льним на морі було́, воно й його ме́шканці, що наво́дили страх свій на всіх його ме́шканців!
Und sie werden ein Klagelied über dich erheben und zu dir sprechen: Wie bist du untergegangen, du von den Meeren her [Eig. aus dem Meeren heraus] Bewohnte, du berühmte Stadt, die mächtig auf dem Meere war, sie und ihre Bewohner, welche allen, die darin wohnten, ihren Schrecken einflößten!
18 Тепер затремтять острови́ в дні упадку твого́, і жахну́ться всі ті острови́, що на морі, твоєю загу́бою.
Nun erzittern die Inseln, am Tage deines Sturzes; und die Inseln die im Meere sind, sind bestürzt wegen deines Ausgangs. -
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну́ на спусто́шене місто, немов ті міста́, що вони не заме́шкані, коли підійму́ Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
Denn so spricht der Herr, Jehova: Wenn ich dich zu einer verwüsteten Stadt mache, den Städten gleich, die nicht mehr bewohnt werden; wenn ich die Flut über dich heraufführe, und die großen Wasser dich bedecken:
20 то зни́жу тебе ра́зом з тими, що сходять в могилу, до преда́внього люду, і в підзе́мній землі осаджу́ я тебе, як руїни відві́чні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізно́ву ти не засели́вся, і в країні живих більш не жив!
so werde ich dich hinabstürzen zu denen, welche in die Grube hinabgefahren sind, zu dem Volke der Urzeit, und werde dich wohnen lassen in den untersten Örtern der Erde, in den Trümmern von der Vorzeit her, mit denen, welche in die Grube hinabgefahren sind, auf daß du nicht mehr bewohnt werdest; und ich werde Herrlichkeit setzen [O. Herrliches schaffen] in dem Lande der Lebendigen.
21 За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“
Zum Schrecken [Eig. Zu Schrecknissen] werde ich dich machen, und du wirst nicht mehr sein; und du wirst gesucht und in Ewigkeit nicht wiedergefunden werden, spricht der Herr, Jehova.