Єзекіїль 23
1 І було мені слово Господнє таке:
Hina Gode da nama amane sia: i,
2 „Сину лю́дський, були собі дві жінки, до́чки однієї матері.
“Dunu egefe! Dalusi aduna esalu.
3 І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй мо́лодості чинили розпусту, — там почавлені їхні гру́ди, там зама́цані їхні пе́рса дівочі.
Ela da a: finia Idibidi sogega esalu, dunu da elama dawa: digi dagoi, amola ela da hina: da: i bidi lasu uda hamosu.
4 А їхні іме́на: Ого́ла — старша та Оголи́ва — сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочо́к. А їхні іме́на: Самарія — Огола, а Єрусалим — Оголи́ва.
Magobo ea dio da Ouhoula (ea fedege da Samelia soge) amola eya ea dio da Ouhouliba (ea fedege da Yelusaleme). Na da ele galu lale, mano lalelegei.
5 І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коха́нцями, з асирі́янами, хто був їй близьки́й,
Ouhoula da Na: , be ea wadela: i lasu hou hame fisi. E da ema dawa: digisu Asilia dunu ilima gilisili golamusa: bagade hanai galu.
6 що їхнє убра́ння — блаки́ть, намісники та заступники вони, усі вони — юнаки́ вродли́ві, ве́ршники, що гарцюють на ко́нях.
Ilia da dadi gagui ouligisu dunu, abula nina: hamoi haisewe amoga ga: i. Huluane da hosi da: iya fila heda: le ahoasu.
7 І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добі́рні Ашшу́рові сини, і всіма́, яких кохала, і всіма́ своїми божка́ми була вона занечищена.
E da amo Asilia dadi gagui ouligisu dunu amola gilisili golale, amola ilima bagade hanaiba: le, e da Asilia ogogosu ‘gode’ ilima nodone sia: ne gadoiba: le, ea hou hi ledo hamoi.
8 Та не відкида́ла вона своєї розпусти й від єги́птян, бо вони лежали з нею в її мо́лодості, і вони стискали дівочі її пе́рса, і виливали свою розпусту на неї.
E da Idibidi ganodini, wadela: i lasu hou muni hemosu, amo mae yolele, hamonanu. E da a: finia ganini, dunu da ema gilisili golasu dawa: digi. Ilia da e da hina: da: i bidi lasu uda defele dawa: i.
9 Тому й дав Я її в руку її коха́нків, у руку Ашшу́рових синів, що з ними кохалась вона.
E da ea Asilia dawa: digisu dunu ilima bagade hanaiba: le, Na da e ilima iagai.
10 Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочо́к її, а її забили мечем, І стала вона неславним ім'я́м для жінок, і при́суди зробили на ній.
Ilia da ea abula gigisa: le fasili, nabado yolesili, ea mano huluane fane legei. Amalu, ilia da eme gegesu gobihei bagade amoga fane legei. Uda huluane da ea bogobeba: le, ema doaga: i hou udigili sia: dasu.
11 А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою — більшою від розпусти своєї сестри.
Ea eya Ouhouliba da amo hou ba: i dagoi. Be ea wadela: i hanai lasu hou da eaba Ouhoula amo ea hou bagade baligi.
12 Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близьки́ми їй намісниками та заступниками, досконало зодя́гненими, з верхівця́ми, що гарцю́ють на ко́нях, усі вони — юнаки́ вродливі.
E amola da Asilia dadi gagui ouligisu dunu, abula nina: hamoi haisewe amoga ga: i amola hosi da: iya fila heda: le ahoasu, ilima gilisili golamusa: hanai bagade galu.
13 І побачив Я, що вона обезче́щена, що доро́га одна їм обо́м.
Na ba: loba, e da udigili hi hanaiga adole lasu hou hamonanu. Amola, e da eaba ea hou defele wadela: le hamosu.
14 Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила му́жів, ви́різьблених на стіні, зобра́ження халдеїв, кре́слених і запущених червони́лом,
15 підпере́заних поясом по сте́гнах своїх, вони з опадаючим заво́єм на голові їхній, усі вони на вигляд військо́ві старши́ни, подоба синів вавилонських, Халдея — край наро́дження їхнього,
E da wadela: i hou dewane hamonanu. E da Ba: bilone ouligisu ilia ifaga dobea damana dununa debei, amo da ulasuga unasi amola abulaga bulu idiniginisi amola abula habuga ilia dialumaga figisi, amo ba: beba: le, ilima hanai galu.
16 то пожадала вона їх через сам погляд оче́й своїх, і послала посланці́в по них, до Халдеї.
E da amo ba: beba: le, ili gilisili golamusa: bagade hanai galu. E da ilima sia: alofele iasu dunu asunasi.
17 І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечи́стили її своєю розпустою, і вона занечи́стилася ними, — і відверну́лася душа її від них.
Ba: bilone dunu da ema gilisili golamusa: misi. Ilia da ema bagadewane gilisili golabeba: le, e da ea hanai gumini ilima hihi.
18 І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу́, тому відверну́лася душа Моя від неї, як відверну́лася душа Моя від її сестри.
Amalalu, e da ea wadela: i lasu hou amola da: i nabadowane mae gogosiane dunu huluane odagiaba: le ahoasu. Na da eaba wadela: i houba: le higa: i amo defele, ea hou higasu.
19 І побільши́ла вона розпусту свою на згадку днів своєї мо́лодости, коли чинила розпусту в єгипетському кра́ї.
E da wadela: i lasu hou baligili hamoi. E da a: finia Idibidi sogega degabo hamoi amo defele hamoi.
20 І жадала вона собі на коха́нців тих, що їхня плоть — плоть ослина, а їхня по́хіть — похіть жеребця́.
E da ema dawa: digi dunu amo ilia sema bagade da dougi ea sema agoai, amoma bagade hanasu.
21 І згадала ти розпусту своєї мо́лодости, коли єги́птяни стискали груди твої ради перс твоєї мо́лодости.
Ouhouliba! Di da dia musa: wadela: i adole lasu hou Idibidi sogega hamoi (amogai dunu da dia dodo lala bugisu, amola di da dia dunu hame dawa: digisu hou amo degabo fisi) amo bu hamomu bagade hanai galu.
22 Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу́ коха́нців твоїх на тебе, що від них відверну́лася душа твоя, і спрова́джу їх на тебе з довкі́лля, —
Defea! Ouhouliba! Na, Ouligisudafa Hina Gode, da dima amane sia: sa, ‘Di da dima dawa: digisu dunuma wali higasa. Be amo dunu Na da dima ougima: ne hamomu, amola di sisiga: ma: ne, ili oule misunu.
23 синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродли́ві то юнаки́, усі вони — начальники та заступники, військо́ві старши́ни та славні, усі вони гарцюють на ко́нях.
Na da Ba: bilone dunu, Ga: ledia: ne dunu, Bigode dunu, Sioua dunu, Goua dunu, amola Asilia dunu huluane oule misunu. Na da ayeligi ouligisu dunu amola dadi gagui ouligisu dunu amola dadi gagui ouligisu bagade amo da hosi da: iya fila heda: le ahoa, amo huluane gagadole, oule misunu.
24 І при́йдуть на тебе з пі́вночі, з колесни́цями та з коле́сами, та зо збором наро́дів; щита́ великого й щита́ мало́го та шоло́ми покладуть проти тебе навко́ло. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
Ilia da dadi gagui gilisisu bagade, amola ‘sa: liode’ bagohame amola hosiga hiougi liligi gaguli ahoasu amo oule misini, ga (north) la: di amoga dima doagala: mu. Ilia da gaga: su liligi amola gaga: su habuga gaga: iwane, dima sisiga: mu. Na da di ilima iagamu, amola ilia da ilia malei defele dima fofada: mu.
25 І зверну́ Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтина́ють носа твого́ та ву́ха твої, а що поли́шиться в тебе, від меча упаде́. Вони позабирають синів твоїх та дочо́к твоїх, а що зали́шиться в тебе, буде пожерте огнем.
Ilia dima ougiwane se ima: ne, Na da logo doasimu. Bai Na amola da dima ougiba: le. Ilia da dia mi amola ge hedofalesilalu, dia mano huluane fane legemu. Dafawane! Ilia da mano huluane lale, esalumuna: laluma gobesimu.
26 І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишно́ти твоєї.
Ilia da dia abula gisa: le fasili, dia nina: hamoi liligi lamu.
27 І спиню́ Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського кра́ю, і ти не зведе́ш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.
Di Idibidi esalua amonini wadela: i lasu hou amola gegebole sia: ne bagade hamosu. Be amo logo Na da hedofamu. Di da ogogosu ‘gode’ ili bu hame ba: mu, amola Idibidi ea hou bu hame dawa: mu.”
28 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти знена́виділа, у руку тих, що від них відверну́лася душа твоя.
Ouligisudafa Hina Gode da amane sia: sa, “Na da di, dunu fi amo di da bagadewane higasa, ilima iagamu.
29 І зроблять з тобою в не́нависті, і ві́зьмуть здобу́ток твій, і поставлять тебе наго́ю та голою, і буде відкрита нагота́ пере́любу твого, і розпуста твоя та твій блуд.
Ilia da di bagadewane higabeba: le, dia liligi di da hawa: hamone lai, amo huluane lamu. Ilia dia abula gisa: le fasili, hina: da: i bidi lasu uda defele, da: i nabado agoane yolesimu.
30 Будуть робити це тобі за твоє ході́ння в розпусті з наро́дами, за те, що ти збезче́стилась їхніми божка́ми.
Di da wadela: i lasu hanaiba: le, amola da: i bidi lasu hou dawa: beba: le, amo logo di fawane fodoi.
31 Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її ке́ліха в твою РУку.
Di da diaba ea hou amoma fa: no bobogei. Amaiba: le, Na da ema se bidi iasu defele, dima imunu.”
32 Так говорить Господь Бог: Ке́ліха своєї сестри ти вип'єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміхо́висько, — це багатомістки́й ке́ліх.
Ouligisudafa Hina Gode da amane sia: sa, “Di da diaba ea faigelei amoga waini hano manu. Amo faigelei da bagade amola osodogone gala. Dunu huluane da dima higale oufesega: mu. Bai faigelei da nabai dagoi.
33 П'янством та смутком будеш напо́внена, — буде це ке́ліх спусто́шення й ро́зруху, ке́ліх твоєї сестри Самарії.
Amo faigelei (diaba Samelia ea faigelei) da wadela: lesisu amola beda: igia: su amoga nabai gala. Amo nasea, di da bagadewane da: i dione feloale masunu.
34 І ти вип'єш його, і витягнеш усе, а чере́п'я його порозбиваєш, і пе́рса свої порозрива́єш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.
Di da amo waini hano nanu, faigelei da ebelele hafoga: i dagoi ba: mu. Faigelei da goudane, di da sosoa: i amoga dia bida: igi fofa: gimu. Na, Ouligisudafa Hina Gode da sia: i dagoi.”
35 Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула Мене за спи́ну свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!
Wali, Ouligisudafa Hina Gode da amane sia: sa, “Di Nama gogolele amola baligi fa: iba: le, di da dia wadela: i lasu hanai hou amola dia da: i hodo bidi lasu hou amo hamobeba: le, se bagade hahanini nabimu.”
36 І сказав Господь до мене: „Сину лю́дський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидо́ти!
Hina Gode da nama amane sia: i, “Dunu egefe! Di da Ouhoula amola Ouhouliba amolama fofada: musa: momagebela: ? Ela da baligili wadela: le hamobeba: le, elama diwaneya udidima!
37 Бо вони пере́люб чинили, і кров на їхніх руках, і з божка́ми своїми пере́люб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепрова́джували через огонь для них на ї́жу.
Ela da fedege agoane, ogogosu ‘gode’ ilima nodone sia: ne gadobeba: le, inia dunu adole lasu hou hamosu. Amola, mano ela da Nama lalelegei, amo medole lelegesu. Ela da Na manolali amo ogogosu “gode” liligima gobele salasu.
38 Ще оце чинили Мені: Занечи́стили святиню Мою того дня, і суботи Мої знева́жили.
Be amo fawane hame. Ela da Na Debolo Diasu ledo hamoi amola Sa: bade eso malei Na hamoi, amo wadela: lesi.
39 А коли вони різали синів своїх для своїх божкі́в, то прихо́дили до Моєї святині того дня, щоб збезче́стити її, і оце так робили вони в сере́дині Мого дому.
Eso amogalawane ela da Na mano fuga: le, ogogosu loboga hamoi ‘gode’ ilima gobele sali, ela Na Debolo amoga misini ledo hamoi dagoi.
40 А що більше, — посилали до мужів, що зда́лека прихо́дять, що до них був по́сланий послане́ць, і ось поприхо́дили ті, що для них ти вмилася, нафарбува́ла блаки́том очі свої й оздобою приоздо́билася.
Eso enoenoi ela da dunu badilia esala, amo elama misa: ne sia: musa: , sia: na ahoasu dunu asunasi. Amalalu, amo dunu da elama misi. Ela da hano ulasili, siba: le ulasu uli, nina: hamoma: ne, su gaga: su.
41 І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.
Ela da fila heda: su fafai ida: iwane amoga fisu, amola ilia liligi legesu fafai amo da: iya, liligi ida: iwane gala, mogili da gabusiga: manoma amola olife susuligi (amo Na da elagili i) amo dialebe ba: su.
42 І голос заспоко́єної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спрова́джували ще п'я́них з пустині, і давали нараме́нники на їхні руки та пишні корони на їхні го́лови.
Dunu gilisisu amo ilia hahawane gugulubi da nabasu. Ilia da dunu eno hafoga: i sogega esalu, amo elama oule misi. Ilia da ela loboga nabu ga: si amola ela dialumaga habuga ida: iwane figisi.
43 І сказав Я до тієї, що в'я́нула від пере́любу: Буде тепер вона ще далі чинити розпу́сту?
Amola Na da Nisu amane sia: i, ‘Asilia dunu da uda amo da wadela: i lasu bagade hamobeba: le, gasa hame ba: sa, amoma wadela: i lasu hou hamonanebe.
44 І прийшли до неї, як прихо́дять до блудни́ці, так прихо́дили до Оголи та Оголиви, розпу́сних жіно́к.
Ilia da wadela: i da: i bidi lasu uda amoma enoenoia buhagisu. Ilia da Ouhoula amola Ouhouliba (wadela: i hina: da: i bidi lasu uda) elama buhagisu.
45 А люди справедливі — вони розсудять їх правом про тих, що чинять пере́люб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять пере́люб, і кров на їхніх рука́х.
Moloi hamosu dunu da elama disili sia: mu. Bai ela da inia dunu adole lasu amola medole legesu hou hamosu.”
46 Бо так говорить Господь Бог: Скли́кати б на них збори, і дати їх на страх та на здо́бич!
Ouligisudafa Hina Gode da amane sia: sa, “Ela beda: ma: ne amola ela liligi gegena lama: ne, dunu wa: i elama oule misa.
47 І збори заки́дають їх камі́нням, і порозсіка́ють їх своїми меча́ми, синів їхніх та їхніх дочо́к повбивають, а їхні доми попа́лять огнем.
Dunu wa: i da ela igiga medoma: mu amola gegesu gobihei sedadega ela doagala: ma: mu amola ela mano medole legema: mu amola ela diasu ulagisima: mu.
48 І спиню́ Я розпусту в Краю́, і буде наука всім жінка́м, і вони не будуть робити такого, як ваша розпуста!
Isala: ili fi soge huluane amo ganodini, Na da wadela: i lasu hou hedofamu. Amasea, uda huluane da ela inia dunu adole lasu hou defele mae hamoma: ne, sisasu agoane ba: mu.
49 І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божкі́в. І ви пізнаєте, що Я — Господь Бог!“
Amola dalusi aduna, alia: ! Alia da wadela: i lasu hou hamobeba: le, amola ogogosu loboga hamoi ‘gode’ ilima nodone sia: ne gadobeba: le, Na da alima se bidi imunu. Amasea, alia da Na da Ouligisu Hina Godedafa dawa: mu.”
