Єзекіїль 2
1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи́ся на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!“
Ra Anumzamo'a amanage huno nasami'ne, Vahe'mofo mofavremoka, otinege'na nanekea kasmi'neno.
2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
Hagi anagema nehigeno'a Avamumo'a nagu'afi efreno nazeri otige'na, otinena nanekema nasamiana antahi'noe.
3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівникі́в, що бунту́ються проти Мене. Вони та їхні батьки́ відпали від Мене аж до цього дня!
Hagi Agra amanage hu'ne, Vahe'mofo mofavremoka, Nagra Israeli vahetega hunegantoe, keontahi kumapi vahe'ma ha'ma renante'naza vahetega hunegantoe. Zamagrane zamafahe'mozanena ke'ni'a rutrageme e'za menina ama knarera ehanatize.
4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухва́лого обличчя та твердо́го серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
Hagi zamagu'amo'a havegna huno hankavetigeno, zamagu'a rukrahe osu vahetega hunegantoanki, amanage hunka ome zamasamio, Ra Anumzana Hankavenentake Anumzamo'a amanage nehie.
5 А вони чи послухаються, чи занеха́ють, — бо вони дім ворохо́бний, — то пізнають, що пророк був серед них.
Hagi anankea antahisazo ontahisazo kasnampa nera amu'nontifi emani'neno hu'neane hu'za zamagra ke'za antahi'za hugahaze. Na'ankure zamagra keontahi vahe mani'naze.
6 А ти, сину лю́дський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будя́ччя та терни́на, і ти сидиш між скорпіо́нами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохо́бний.
Hagi vahe'mofo mofavremoka ave'ave' trazampine segintaveramimofo amu'nompi vano hiankna hugahananki, kagra zamagriku'ene kezmigura korora osuo. Na'ankure zamagra keontahi vahe mani'naze.
7 І будеш говорити до них Мої слова́, — чи вони послухаються, чи занеха́ють, бо вони ворохо́бні.
Hagi ana vahe'mo'za kea antahisazo ontahisazo Nagri' nanekea eri ama hunka zamasmio. Na'ankure zamagra keontahi vahe mani'naze.
8 А ти, сину лю́дський, послухай, що кажу́ Я тобі: Не будь ворохо́бний, як цей дім ворохо́бности, — відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам“.
Hianagi vahe'mofo mofavremoka kema kasaminua kea antahio. E'i ana vahe'mo'zama nehazaza hunka kea ontahisanki, kagira aka hunka amama kami'naku'ma nehua zana no.
9 І побачив я, аж ось до мене простя́гнена рука, а в ній звій книжко́вий.
Anage hige'na negogeno azana rusute namigeno, ana azampina avonkre'za regazarinte'naza avontafe me'nege'na ke'noe.
10 І Він розгорну́в його перед моїм обличчям, — а він попи́саний спе́реду та зза́ду. І було на ньому написано пісні плачу́, стогін та горе.
Hagi ana avontafera eri rupuma hige'nama ke'noana, ana avontafemofo avugane amiganena vahe'mo'zama zmasunku'ma hu keagane, zavi krafagema hu keagane, hazenke zamofo keagane krente'naze.
