Єзекіїль 2
1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи́ся на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!“
Ug siya miingon kanako: Anak sa tawo, tumindog ka, ug ako makigsulti kanimo.
2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
Ug ang Espiritu misulod kanako sa diha nga siya misulti kanako, ug gipatindog ako, ug ako nakadungog kaniya nga nakigsulti kanako.
3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівникі́в, що бунту́ються проти Мене. Вони та їхні батьки́ відпали від Мене аж до цього дня!
Ug siya miingon kanako: Anak sa tawo, ipadala ko ikaw ngadto sa mga anak sa Israel, ngadto sa mga nasud nga masuklanon, nga mingsukol batok kanako: sila ug ilang mga amahan nakasala batok kanako bisan hangtud niining maong adlaw.
4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухва́лого обличчя та твердо́го серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
Ug ang mga anak nga magahi ug nawong ug matig-a ug kasingkasing: Ako nagapadala gayud kanimo ngadto kanila; ug ikaw magaingon kanila: Kini mao ang giingon sa Ginoong Jehova.
5 А вони чи послухаються, чи занеха́ють, — бо вони дім ворохо́бний, — то пізнають, що пророк був серед них.
Ug sila, kong sila mamati, kun sila dili mamati (kay sila usa man ka balay nga masukolon), bisan pa niana manghibalo sila nga may usa ka manalagna sa ilang taliwala.
6 А ти, сину лю́дський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будя́ччя та терни́на, і ти сидиш між скорпіо́нами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохо́бний.
Ug ikaw, anak sa tawo, ayaw kahadlok kanila, ni mahadlok sa ilang mga pulong, bisan pa ang mga sampinit ug mga tunok manlagbas kanimo, ug ikaw magapuyo sa taliwala sa mga tanga: ayaw kahadlok sa ilang mga pulong, ni malisang sa ilang mga tinan-awan, bisan sila usa ka balay nga masukolon.
7 І будеш говорити до них Мої слова́, — чи вони послухаються, чи занеха́ють, бо вони ворохо́бні.
Ug ikaw magasulti kanila sa akong mga pulong, kong mamati sila, kun sila dili mamati; kay sila mao ang labing masuklanon.
8 А ти, сину лю́дський, послухай, що кажу́ Я тобі: Не будь ворохо́бний, як цей дім ворохо́бности, — відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам“.
Apan ikaw, anak sa tawo, pamati sa igaingon ko kanimo; dili ka magmasuklanon ingon nianang balay nga masuklanon: bukha ang imong baba, ug kumaon ka nianang ihatag ko kanimo.
9 І побачив я, аж ось до мене простя́гнена рука, а в ній звій книжко́вий.
Ug sa diha nga mitan-aw ako, ania karon, usa ka kamot gituy-od kanako; ug, tan-awa, may usa ka linukot sa usa ka basahon diha niana;
10 І Він розгорну́в його перед моїм обличчям, — а він попи́саний спе́реду та зза́ду. І було на ньому написано пісні плачу́, стогін та горе.
Ug iyang gibuklad kini sa akong atubangan: ug gisulatan kini sa sulod ug sa gawas; ug didto nahisulat ang mga pagminatay, ug pag-agulo, ug panghimaraut.
