Єзекіїль 15

1 І було́ мені слово Господнє таке:

And the word of the LORD came unto me, saying,

2 „Сину лю́дський, чим краще виногра́дове дерево від усякого дерева, та виногра́дна галу́зка, що була́ серед дерев лісови́х?

Son of man, What is the vine tree more than any tree, the vine branch which is among the trees of the forest?

3 Чи ві́зьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи ві́зьмуть із нього кілка́, щоб повісити на ньому всяку річ?

Shall wood be taken thereof to make any work? or will men take a pin of it to hang any vessel thereon?

4 Ось воно дане огне́ві на пожертя́. Оби́два кі́нці його поже́р огонь, а сере́дина його надгоріла, — чи надається воно до роботи?

Behold, it is cast into the fire for fuel: the fire hath devoured both the ends of it, and the midst of it is burned; is it profitable for any work?

5 Як було воно непору́шним воно не надавалося на роботу, що́ ж тепер, коли огонь поже́р його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?

Behold, when it was whole, it was meet for no work: how much less, when the fire hath devoured it, and it is burned, shall it yet be meet for any work?

6 Тому так говорить Господь Бог: Як виногра́дове дерево між лісни́ми дере́вами, що Я дав його огне́ві на пожертя́, так дам Я ме́шканців Єрусалиму!

Therefore thus saith the Lord GOD: As the vine tree among the trees of the forest, which I have given to the fire for fuel, so will I give the inhabitants of Jerusalem.

7 І оберну́ Я лице Своє проти них, — з одно́го огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я — Господь, коли зверну́ Своє лице проти них!

And I will set my face against them; they shall go forth from the fire, but the fire shall devour them; and ye shall know that I am the LORD, when I set my face against them.

8 І віддам цей Край на спусто́шення, за те, що вони спроневі́рилися, говорить Госпо́дь Бог“.

And I will make the land desolate, because they have committed a trespass, saith the Lord GOD.