Вихід 1
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
And these [are] the names of the sons of Israel who are coming into Egypt with Jacob; a man and his household have they come;
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,
Reuben, Simeon, Levi, and Judah,
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,
Issachar, Zebulun, and Benjamin,
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
Dan, and Naphtali, Gad, and Asher.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.
And all the persons coming out of the thigh of Jacob are seventy persons; as to Joseph, he was in Egypt.
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.
And Joseph dieth, and all his brethren, and all that generation;
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
and the sons of Israel have been fruitful, and they teem, and multiply, and are very very mighty, and the land is filled with them.
8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.
And there riseth a new king over Egypt, who hath not known Joseph,
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!
and he saith unto his people, 'Lo, the people of the sons of Israel [is] more numerous and mighty than we;
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.
give help! let us act wisely concerning it, lest it multiply, and it hath come to pass, when war happeneth, that it hath been joined, even it, unto those hating us, and hath fought against us, and hath gone out up of the land.'
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
And they set over it princes of tribute, so as to afflict it with their burdens, and it buildeth store-cities for Pharaoh, Pithom and Raamses;
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
and as they afflict it, so it multiplieth, and so it breaketh forth, and they are vexed because of the sons of Israel;
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
and the Egyptians cause the sons of Israel to serve with rigour,
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
and make their lives bitter in hard service, in clay, and in brick, and in every [kind] of service in the field; all their service in which they have served [is] with rigour.
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,
And the king of Egypt speaketh to the midwives, the Hebrewesses, (of whom the name of the one [is] Shiphrah, and the name of the second Puah),
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.
and saith, 'When ye cause the Hebrew women to bear, and have looked on the children; if it [is] a son — then ye have put him to death; and if it [is] a daughter — then she hath lived.'
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
And the midwives fear God, and have not done as the king of Egypt hath spoken unto them, and keep the lads alive;
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“
and the king of Egypt calleth for the midwives, and saith to them, 'Wherefore have ye done this thing, and keep the lads alive?'
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.
And the midwives say unto Pharaoh, 'Because the Hebrew women [are] not as the Egyptian women, for they [are] lively; before the midwife cometh in unto them — they have borne!'
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
And God doth good to the midwives, and the people multiply, and are very mighty;
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
and it cometh to pass, because the midwives have feared God, that He maketh for them households;
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“
and Pharaoh layeth a charge on all his people, saying, 'Every son who is born — into the River ye do cast him, and every daughter ye do keep alive.'
