Вихід 6
1 І сказав Господь до Мойсея: „Тепер побачиш, що вчиню́ Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпу́стить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із кра́ю свого“.
Odpověděl Hospodin Mojžíšovi: Nyní uzříš, co učiním Faraonovi; nebo v ruce silné propustí je, a v ruce mocné vyžene je z země své.
2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я — Господь!
Mluvil ještě Bůh k Mojžíšovi a řekl jemu: Já jsem Hospodin.
3 І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм „Господь" Я не дався їм пізнати.
Ukázalť jsem se zajisté Abrahamovi, Izákovi a Jákobovi v tom, že jsem Bůh silný všemohoucí; ale v jménu svém, Hospodin, nejsem poznán od nich.
4 А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.
K tomu utvrdil jsem smlouvu svou s nimi, že jim dám zemi Kananejskou, zemi putování jejich, v níž pohostinu byli.
5 І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, — і згадав заповіта Свого.
Nad to, já slyšel jsem křik synů Izraelských, kteréž Egyptští v službu podrobují, a rozpomenul jsem se na smlouvu svou.
6 Тому скажи синам Ізраїлевим: „Я — Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню́ вас витягненим раме́ном та великими при́судами.
Protož pověz synům Izraelským: Já jsem Hospodin, a vyvedu vás z robot Egyptských, a vytrhnu vás z služby jejich, a vysvobodím vás v ruce vztažené a skrze soudy veliké.
7 І візьму́ вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!
A vezmu vás sobě za lid, a budu vám za Boha; a zvíte, že jsem Hospodin Bůh váš, vysvobozující vás z robot Egyptských.
8 І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“
Uvedu vás také do země, o níž jsem, zdvihna ruku svou, přisáhl, že ji dám Abrahamovi, Izákovi a Jákobovi; a dám ji vám v dědictví; Já Hospodin.
9 І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу.
I mluvil tak Mojžíš synům Izraelským; ale neslyšeli Mojžíše pro úzkost ducha a službu přetěžkou.
10 І казав Господь до Мойсея, говорячи:
Protož mluvil Hospodin Mojžíšovi, řka:
11 „Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого кра́ю“.
Vejdi, mluv Faraonovi králi Egyptskému, ať propustí syny Izraelské z země své.
12 І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: „Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, — як же послухає мене фарао́н? А я — необрізановустий!
I mluvil Mojžíš před Hospodinem, řka: Hle, synové Izraelští neposlechli mne, kterakž tedy poslechne mne Farao, a já jsem zpozdilý v řeči?
13 І казав Господь до Мойсея та до Ааро́на, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фарао́на, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю.
I mluvil Hospodin Mojžíšovi a Aronovi, a přikázaní dal jim k synům Izraelským a k Faraonovi králi Egyptskému, aby vyvedli syny Izraelské z země Egyptské.
14 Оце го́лови ба́тьківських домів їхніх. Сини Руви́ма, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, — це роди́ни Руви́мові.
Tito jsou přední v čeledech otců svých. Synové Rubenovi, prvorozeného Izraelova: Enoch, Fallu, Ezron a Charmi. Ty jsou čeledi Rubenovy.
15 А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, — це роди́ни Симеонові.
Synové pak Simeonovi: Jamuel, Jamin, Ahod, Jachin, Sohar a Saul, syn Kananejské. Ty jsou čeledi Simeonovy.
16 А оце імена синів Леві́євих за їхніми роди́нами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа́ життя Леві́євого — сто і тридцять і сім літ.
A tato jsou jména synů Léví v rodech jejich: Gerson, Kahat a Merari. Let pak života Léví bylo sto třidceti a sedm let.
17 Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми роди́нами.
Synové Gerson: Lebni a Semei po čeledech svých.
18 А сини Кега́тові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового — сто і тридцять і три роки.
A synové Kahat: Amram, Izar, Hebron a Uziel. Let pak života Kahat bylo sto třidceti a tři léta.
19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце роди́ни Леві́єві за їхніми ро́дами.
A synové Merari: Moholi a Musi. Ty jsou čeledi Léví v rodech svých.
20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Ааро́на та Мойсея. А літа життя Амрамового — сто і тридцять і сім літ.
Pojal pak Amram ženu Jochebed, tetu svou, sobě za manželku, kterážto porodila mu Arona a Mojžíše. A let života Amramova bylo sto třidceti a sedm let.
21 А сини Їцга́рові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.
Synové také Izarovi: Chore, Nefeg a Zechri.
22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.
A synové Uzielovi: Mizael, Elzafan a Sethri.
23 І взяв Ааро́н Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.
Pojal pak Aron Alžbětu, dceru Aminadabovu, sestru Názonovu, sobě za manželku; kterážto porodila jemu Nádaba, Abiu, Eleazara a Itamara.
24 А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, — це роди́ни Корахові.
Synové pak Chore: Asser, Elkana a Abiazaf. Ty jsou čeledi Choritských.
25 А Елеаза́р, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце го́лови ба́тьківських домів Левітів за їхніми роди́нами.
Eleazar pak syn Aronův vzal jednu ze dcer Putielových sobě za manželku; kteráž mu porodila Fínesa. Ti jsou přední z otců Levítských po čeledech svých.
26 Оце Ааро́н і Мойсей, що Господь говорив їм: „Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми військовими відділами“.
To jest ten Aron a Mojžíš, jimž řekl Hospodin: Vyveďte syny Izraelské z země Egyptské po houfích jejich.
27 Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, — це Мойсей та Ааро́н.
Tito jsou, kteříž mluvili Faraonovi, králi Egyptskému, aby vyvedli syny Izraelské z Egypta; toť jest ten Mojžíš a Aron.
28 І сталося в дні, коли Госпо́дь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,
Stalo se pak, když mluvil Hospodin k Mojžíšovi v zemi Egyptské,
29 то казав Господь до Мойсея, говорячи: „Я — Госпо́дь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю́ тобі“.
Že mu řekl takto: Já Hospodin; mluv k Faraonovi, králi Egyptskému, všecko, což já mluvím tobě.
30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: „Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фарао́н?“
A řekl Mojžíš před Hospodinem: Aj, já jsem zpozdilý v řeči, kterakž tedy poslouchati mne bude Farao?
