Вихід 5
1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“
此後，梅瑟同亞郎去見法朗說：「以色列的天主雅威這樣說：「你應放我的百姓走，好叫他們在曠野裏過傑敬拜我。」
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“
法朗問說：「誰是雅威，我該聽他的命，放以色列走﹖我不認識雅威，也不放以色列走。」
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.
他們回答說：「希伯來人的天主遇見了我們。請讓我們走三天的路到曠野裏，向上主我們的天主獻祭，免得他用瘟疫刀兵擊殺我們。」
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“
埃及王回答他們說：「梅瑟、亞郎啊! 你們為什麼妨礙百姓工作呢﹖去服你們的勞役罷! 」
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.
法朗又說：「現在他們比本地的人民還多，你們竟然叫他們歇工﹖」
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
那一天法朗命令那些百姓中的監工和工頭說：「
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
你們以後不要再像往日一樣，給百姓做磚用的草楷，叫他們自己去拾草。
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“
但你們仍向他們要往日所做的同樣磚數，一點也不可減少，因為他們懶惰，所以才吶喊說：我們要去向我們的天主獻祭。
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.
應給這些人加重工作，使他們只工作，而不聽謊言。」苦工加重
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
百姓中的監工頭遂出去向百姓說：「法朗這樣吩咐：我不再給你們草楷。
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“
你們看那裏能找到草楷，就到那裏去拾罷! 但應有的工作一點也不可減少。」
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.
百姓就分散到埃及全境，拾取麥莖充當草楷。
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.
監工催迫說：「你們每天應該完成當天的工作，像從前有草楷時一樣。」
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“
法朗的監工責打他們所派出的以色列子民的工頭說：「你們昨天今天為什麼沒有完成像前天所做的磚數呢﹖」
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?
以色列子民的工頭遂去向法朗訴苦說：「你為什麼這樣對待你的僕人們呢﹖
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“
不給你僕人們草楷，只對我們說：做磚罷! 原是你人民的錯，你卻來打你的僕人們。」
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.
法朗回答說：「你們太懶惰了! 所以說：讓我們去祭獻上主!
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“
現在都快去作工! 決不供給你們草楷，但是磚卻該如數交上。
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“
以色列子民的工頭因所出的命令說：你們每天應做的磚數，不得減少，」便知自己更陷於困難中。梅瑟受責哀求天主
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
工頭們由法朗那裏出來，遇見梅瑟和亞郎正等候他們，
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“
就對他們說：「願上主鑑察懲罰你們! 你們使我們在法朗和他臣僕眼中成了可恨的，就好像把刀交在他們手中，宰殺我們。」
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?
梅瑟回到上主那裏說：「吾主，你為什麼折磨這百姓﹖為什麼偏偏打發我呢﹖
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“
自從我到法朗那裏，奉你的名講話以來，他更加折磨這百姓，而你也沒有整救你的百姓。」
