< Вихід 40 >

1 А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
И рече Господь к Моисею, глаголя:
2 „Першого місяця, першого дня місяця поставиш намета для скинії заповіту.
в день первый месяца перваго, в новомесячие поставиши скинию свидения:
3 І поставиш там ковчега свідоцтва, і закриєш ковчега завісою.
и да положиши кивот свидения, и покрыеши кивот завесою:
4 І внесеш стола, і порозкладаєш належне йому; і внесеш свічника, і запалиш його лямпадки.
и внесеши трапезу, и предложиши предложение ея: и внесеши светилник, и поставиши светила его:
5 І поставиш золотого жертівника для кадила перед ковчегом свідоцтва; і повісиш заслону входу скинії.
и положиши олтарь златый, в каждение пред кивотом свидения, и возложиши покров завесы над дверию скинии свидения:
6 І поставиш жертівника цілопа́лення перед входом скинії, скинії заповіту.
и олтарь приношений поставиши у дверий скинии свидения,
7 І поставиш умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і даси туди води.
и поставиши умывалницу между скиниею свидения и между олтарем, и влиеши в ню воду:
8 І поставиш подвір'я навколо, і даси заслону брами подвір'я.
и поставиши двор окрест и даси завесу дверий двора:
9 І візьмеш миро пома́зання, та й пома́жеш скинію та все, що в ній, і освя́тиш її та всі речі її, — і стане вона святістю.
и возмеши елей помазания и помажеши скинию и вся яже в ней, и освятиши ю и вся сосуды ея, и будут свята:
10 І помажеш жертівника цілопа́лення та всі речі його, і освя́тиш жертівника, — і стане жертівник Найсвяті́шим.
и да помажеши олтарь приношений и вся сосуды его, и освятиши олтарь, и будет олтарь святый святых:
11 І помажеш умивальницю та підставу її, — і освя́тиш її.
и помажеши умывалницу и стояло ея и освятиши ю:
12 І приведе́ш Аарона та синів його до входу скинії заповіту, та й обмиєш їх водою.
и да приведеши Аарона и сынов его пред двери скинии свидения и измыеши их водою:
13 I зодягнеш Аарона в священні шати, і помажеш його, і освя́тиш його, — і він буде священнослужити Мені.
и да облечеши Аарона в ризы святыя и помажеши его, и освятиши его, и да жрет Мне:
14 І приведе́ш синів його, і позодягаєш їх у хітони.
и сыны его да приведеши и облечеши я в ризы,
15 І помажеш їх, як помазав їхнього батька, — і будуть вони священнослужити Мені. І станеться, що пома́зання їх буде на них на вічне свяще́нство, на їхні покоління!“
и да помажеши я, якоже помазал еси отца их, да жрут Мне: и будет, еже быти им помазанию жречества во век, в роды их.
16 І зробив Мойсей усе, — як Господь наказав був йому, так він зробив.
И сотвори Моисей вся, елика заповеда ему Господь, сице сотвори.
17 І сталося першого місяця другого року, першого дня місяця, — була поставлена скинія!
И бысть в первый месяц во второе лето исходящым им от Египта, в новомесячии ста скиния.
18 І поставив Мойсей скинію, і дав підстави її, і поклав дошки її, і дав засови її, і поставив стовпи її.
И постави Моисей скинию, и подложи стояла ея, и возложи главицы, и вложи разворы, и постави столпы,
19 І розтягнув намета над внутрішньою скинією, і поклав скинійне накриття́ на неї згори́, як Господь наказав був Мойсеєві.
и простре опоны на скинию, и возложи покрывало скинии на ню с верху, якоже заповеда Господь Моисею:
20 І взяв він і поклав свідоцтво до ковчега, а на ковчега поклав держаки́, і дав на ковчега віко згори.
и взем свидения, вложи в кивот, и подстави ноги под кивотом, и возложи очистилище над кивотом:
21 І вніс він ковчега до скинії, і повісив завісу заслони, і закрив ковчег свідоцтва, як Господь наказав був Мойсеєві.
и внесе кивот в скинию, и возложи покров завесы, и закры кивот свидения, якоже заповеда Господь Моисею:
22 І дав він стола в скинію заповіту, на стороні скинії на північ, поза завісою.
и постави трапезу в скинии свидения, на страну скинии свидения, яже к северу, внеуду завесы скинии:
23 І порозклада́в на ньому розклад хліба перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.
и возложи на ню хлебы предложения пред Господем, якоже заповеда Господь Моисею:
24 І поставив свічника в скинії заповіту навпроти стола, на стороні скинії на пі́вдень.
и постави светилник в скинии свидения прямо трапезы, на страну скинии, яже к югу:
25 І позасвічував лямпадки перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.
и постави свещники его пред Господем, якоже заповеда Господь Моисею:
26 І поставив золотого жертівника в скинії заповіту перед завісою.
и постави олтарь златый в скинии свидения противу завесы,
27 І кадив він на ньому запашні́ кадила, як Господь наказав був Мойсеєві.
и покади над ним фимиамом сложения, якоже заповеда Господь Моисею:
28 І повісив входо́ву заслону до скинії.
и положи завесу дверий скинии,
29 А жертівника цілопа́лення поставив при вході скинії, скинії заповіту, і приніс на ньому цілопа́лення та жертву хлібну, як Господь наказав був Мойсеєві.
и олтарь приношений постави у дверий скинии покрова свидения, и вознесе на нем всесожжение и жертву, якоже заповеда Господь Моисею:
30 І поставив умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і туди дав води на миття.
и сотвори умывалницу между скиниею свидения и между жертвенником,
31 І вмивали з нього Мойсей й Аарон та сини його руки свої та ноги свої.
и влия в ню воду, да умывают от нея Моисей и Аарон и сынове его руки своя и ноги, входящым им в скинию свидения:
32 Коли вони вхо́дили до скинії заповіту, і коли зближа́лися до же́ртівника, вони обмивалися, як Господь наказав був Мойсеєві.
или приходяще к жертвеннику служити, умывахуся от нея, якоже заповеда Господь Моисею:
33 І поставив подвір'я навколо скинії та жертівника, і повісив заслону брами подвір'я.
и постави двор окрест скинии и олтаря и положи завесу двора. И сконча Моисей вся дела.
34 А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня напо́внила скинію.
И покры облак скинию свидения, и славы Господни исполнися скиния,
35 І не міг Мойсей увійти до скинії заповіту, бо хмара спочивала над нею, а слава Господня напо́внила скинію.
и не можаше Моисей внити в скинию свидения, яко осеняше над нею облак, и славы Господни исполнися скиния:
36 А коли підіймалася хмара з-над скинії, то Ізраїлеві сини руша́ли в усі свої по́дорожі.
егда же восхождаше облак от скинии, воздвизахуся сынове Израилевы со имением своим:
37 А якщо хмара не підіймалася, то не руша́ли вони аж до дня, коли вона підійма́лася,
аще же не взыде облак, не воздвизахуся даже до дне, в оньже взыдет облак:
38 бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, — на оча́х усього Ізраїлевого дому в усіх його по́дорожах!
облак бо Господнь бяше над скиниею в день, и огнь бяше над нею в нощь пред всем Израилем во всех путешествиих их.

< Вихід 40 >