Вихід 21
1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
| ואלה המשפטים אשר תשים לפניהם׃ |
2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
| כי תקנה עבד עברי שש שנים יעבד ובשבעת יצא לחפשי חנם׃ |
3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
| אם בגפו יבא בגפו יצא אם בעל אשה הוא ויצאה אשתו עמו׃ |
4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
| אם אדניו יתן לו אשה וילדה לו בנים או בנות האשה וילדיה תהיה לאדניה והוא יצא בגפו׃ |
5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
| ואם אמר יאמר העבד אהבתי את אדני את אשתי ואת בני לא אצא חפשי׃ |
6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
| והגישו אדניו אל האלהים והגישו אל הדלת או אל המזוזה ורצע אדניו את אזנו במרצע ועבדו לעלם׃ |
7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
| וכי ימכר איש את בתו לאמה לא תצא כצאת העבדים׃ |
8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
| אם רעה בעיני אדניה אשר לא יעדה והפדה לעם נכרי לא ימשל למכרה בבגדו בה׃ |
9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
| ואם לבנו ייעדנה כמשפט הבנות יעשה לה׃ |
10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
| אם אחרת יקח לו שארה כסותה וענתה לא יגרע׃ |
11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
| ואם שלש אלה לא יעשה לה ויצאה חנם אין כסף׃ |
12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
| מכה איש ומת מות יומת׃ |
13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
| ואשר לא צדה והאלהים אנה לידו ושמתי לך מקום אשר ינוס שמה׃ |
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
| וכי יזד איש על רעהו להרגו בערמה מעם מזבחי תקחנו למות׃ |
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
| ומכה אביו ואמו מות יומת׃ |
16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
| וגנב איש ומכרו ונמצא בידו מות יומת׃ |
17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
| ומקלל אביו ואמו מות יומת׃ |
18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
| וכי יריבן אנשים והכה איש את רעהו באבן או באגרף ולא ימות ונפל למשכב׃ |
19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
| אם יקום והתהלך בחוץ על משענתו ונקה המכה רק שבתו יתן ורפא ירפא׃ |
20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
| וכי יכה איש את עבדו או את אמתו בשבט ומת תחת ידו נקם ינקם׃ |
21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
| אך אם יום או יומים יעמד לא יקם כי כספו הוא׃ |
22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
| וכי ינצו אנשים ונגפו אשה הרה ויצאו ילדיה ולא יהיה אסון ענוש יענש כאשר ישית עליו בעל האשה ונתן בפללים׃ |
23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
| ואם אסון יהיה ונתתה נפש תחת נפש׃ |
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
| עין תחת עין שן תחת שן יד תחת יד רגל תחת רגל׃ |
25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
| כויה תחת כויה פצע תחת פצע חבורה תחת חבורה׃ |
26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
| וכי יכה איש את עין עבדו או את עין אמתו ושחתה לחפשי ישלחנו תחת עינו׃ |
27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
| ואם שן עבדו או שן אמתו יפיל לחפשי ישלחנו תחת שנו׃ |
28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
| וכי יגח שור את איש או את אשה ומת סקול יסקל השור ולא יאכל את בשרו ובעל השור נקי׃ |
29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
| ואם שור נגח הוא מתמל שלשם והועד בבעליו ולא ישמרנו והמית איש או אשה השור יסקל וגם בעליו יומת׃ |
30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
| אם כפר יושת עליו ונתן פדין נפשו ככל אשר יושת עליו׃ |
31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
| או בן יגח או בת יגח כמשפט הזה יעשה לו׃ |
| אם עבד יגח השור או אמה כסף שלשים שקלים יתן לאדניו והשור יסקל׃ |
33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
| וכי יפתח איש בור או כי יכרה איש בר ולא יכסנו ונפל שמה שור או חמור׃ |
34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
| בעל הבור ישלם כסף ישיב לבעליו והמת יהיה לו׃ |
35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
| וכי יגף שור איש את שור רעהו ומת ומכרו את השור החי וחצו את כספו וגם את המת יחצון׃ |
36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
| או נודע כי שור נגח הוא מתמול שלשם ולא ישמרנו בעליו שלם ישלם שור תחת השור והמת יהיה לו׃ |
