Вихід 21
1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
Now these [are] the judgments which thou shalt set before them.
2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
If thou shalt buy a Hebrew servant, six years he shall serve: and in the seventh he shall depart free for nothing.
3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
If he came in by himself, he shall depart by himself: if he was married, then his wife shall depart with him.
4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
If his master hath given him a wife, and she hath borne him sons or daughters; the wife and her children shall be her master's, and he shall depart by himself.
5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
And if the servant shall plainly say, I love my master, my wife, and my children; I will not depart free:
6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
Then his master shall bring him to the judges; he shall also bring him to the door, or to the door-post: and his master shall bore his ear through with an awl; and he shall serve him for ever.
7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
And if a man shall sell his daughter to be a maid-servant, she shall not depart as the men-servants do.
8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
If she shall not please her master, who hath betrothed her to himself, then shall he let her be redeemed: to sell her to a strange nation he shall have no power, seeing he hath dealt deceitfully with her.
9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
And if he hath betrothed her to his son, he shall deal with her after the manner of daughters.
10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
If he shall take him another [wife]; her food, her raiment, and her duty of marriage shall he not diminish.
11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
And if he shall not perform these three to her, then shall she depart free without money.
12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
He that smiteth a man, so that he dieth, shall be surely put to death.
13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
And if a man shall not lie in wait, but God shall deliver [him] into his hand; then I will appoint thee a place whither he shall flee.
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
But if a man shall come presumptuously upon his neighbor, to slay him with guile; thou shalt take him from my altar, that he may die.
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
And he that smiteth his father, or his mother, shall be surely put to death.
16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
And he that stealeth a man, and selleth him, or if he shall be found in his hand, he shall surely be put to death.
17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
And he that curseth his father, or his mother, shall surely be put to death.
18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
And if men contend together, and one shall smite another with a stone, or with [his] fist, and he shall not die, but keep [his] bed:
19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
If he shall rise again, and walk abroad upon his staff, then shall he that smote [him] be quit: only he shall pay [for] the loss of his time, and shall cause [him] to be thoroughly healed.
20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
And if a man shall smite his servant, or his maid, with a rod, and he shall die under his hand; he shall be surely punished.
21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
Notwithstanding, if he shall continue a day or two, he shall not be punished; for he [is] his money.
22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
If men shall contend, and hurt a woman with child, so that her fruit shall depart [from her], and yet no mischief follow: he shall be surely punished, according as the woman's husband will lay upon him; and he shall pay as the judges [determine].
23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
And if [any] mischief shall follow, then thou shalt give life for life,
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
Eye for eye, tooth for tooth, hand for hand, foot for foot,
25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
Burning for burning, wound for wound, stripe for stripe.
26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
And if a man shall smite the eye of his servant, or the eye of his maid, that it shall perish; he shall let him go free for his eye's sake.
27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
And if he shall smite out his man-servant's tooth, or his maid-servant's tooth; he shall let him go free for his tooth's sake.
28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
If an ox shall gore a man or a woman, that they die: then the ox shall be surely stoned, and his flesh shall not be eaten; but the owner of the ox [shall be] quit.
29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
But if the ox was accustomed to push with his horn in time past, and it hath been testified to his owner, and he hath not restrained him, but that he hath killed a man or a woman; the ox shall be stoned, and his owner also shall be put to death.
30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
If there shall be laid on him a sum of money, then he shall give for the ransom of his life whatever is laid upon him.
31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
Whether he hath gored a son, or hath gored a daughter, according to this judgment shall it be done to him.
If the ox shall push a man-servant, or maid-servant; he shall give to their master thirty shekels of silver, and the ox shall be stoned.
33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
And if a man shall open a pit, or if a man shall dig a pit, and not cover it, and an ox or an ass shall fall into it;
34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
The owner of the pit shall make compensation, [and] give money to the owner of them; and the dead [beast] shall be his.
35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
And if one man's ox shall hurt another's that he shall die, then they shall sell the live ox, and divide the money of it, and the dead [ox] also they shall divide.
36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
Or if it shall be known that the ox hath used to push in time past, and his owner hath not restrained him; he shall surely pay ox for ox, and the dead shall be his own.
