Вихід 21
1 А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
“你在百姓面前所要立的典章是这样：
2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
你若买希伯来人作奴仆，他必服事你六年；第七年他可以自由，白白地出去。
3 Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
他若孤身来就可以孤身去；他若有妻，他的妻就可以同他出去。
4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
他主人若给他妻子，妻子给他生了儿子或女儿，妻子和儿女要归主人，他要独自出去。
5 А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
倘或奴仆明说：‘我爱我的主人和我的妻子儿女，不愿意自由出去。’
6 то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
他的主人就要带他到审判官那里，又要带他到门前，靠近门框，用锥子穿他的耳朵，他就永远服事主人。
7 А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
“人若卖女儿作婢女，婢女不可像男仆那样出去。
8 Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
主人选定她归自己，若不喜欢她，就要许她赎身；主人既然用诡诈待她，就没有权柄卖给外邦人。
9 А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
主人若选定她给自己的儿子，就当待她如同女儿。
10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
若另娶一个，那女子的吃食、衣服，并好合的事，仍不可减少。
11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
若不向她行这三样，她就可以不用钱赎，白白地出去。”
12 Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
“打人以致打死的，必要把他治死。
13 А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
人若不是埋伏着杀人，乃是 神交在他手中，我就设下一个地方，他可以往那里逃跑。
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
人若任意用诡计杀了他的邻舍，就是逃到我的坛那里，也当捉去把他治死。
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
“打父母的，必要把他治死。
16 А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
“拐带人口，或是把人卖了，或是留在他手下，必要把他治死。
17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
“咒骂父母的，必要把他治死。
18 А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
“人若彼此相争，这个用石头或是拳头打那个，尚且不至于死，不过躺卧在床，
19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
若再能起来扶杖而出，那打他的可算无罪；但要将他耽误的工夫用钱赔补，并要将他全然医好。
20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
“人若用棍子打奴仆或婢女，立时死在他的手下，他必要受刑。
21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
若过一两天才死，就可以不受刑，因为是用钱买的。
22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
“人若彼此争斗，伤害有孕的妇人，甚至坠胎，随后却无别害，那伤害她的，总要按妇人的丈夫所要的，照审判官所断的，受罚。
23 А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
若有别害，就要以命偿命，
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
以眼还眼，以牙还牙，以手还手，以脚还脚，
25 опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
以烙还烙，以伤还伤，以打还打。
26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
“人若打坏了他奴仆或是婢女的一只眼，就要因他的眼放他去得以自由。
27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
若打掉了他奴仆或是婢女的一个牙，就要因他的牙放他去得以自由。”
28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
“牛若触死男人或是女人，总要用石头打死那牛，却不可吃它的肉；牛的主人可算无罪。
29 А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
倘若那牛素来是触人的，有人报告了牛主，他竟不把牛拴着，以致把男人或是女人触死，就要用石头打死那牛，牛主也必治死。
30 Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
若罚他赎命的价银，他必照所罚的赎他的命。
31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
牛无论触了人的儿子或是女儿，必照这例办理。
牛若触了奴仆或是婢女，必将银子三十舍客勒给他们的主人，也要用石头把牛打死。
33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
“人若敞着井口，或挖井不遮盖，有牛或驴掉在里头，
34 власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
井主要拿钱赔还本主人，死牲畜要归自己。
35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
“这人的牛若伤了那人的牛，以至于死，他们要卖了活牛，平分价值，也要平分死牛。
36 А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
人若知道这牛素来是触人的，主人竟不把牛拴着，他必要以牛还牛，死牛要归自己。”
