Вихід 16
1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.
And they took their journey from Elim, and all the congregation of the children of Israel came to the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after their departing out of the land of Egypt.
2 І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
And the whole congregation of the children of Israel murmured against Moses and Aaron in the wilderness:
3 І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.
And the children of Israel said to them, Would to God we had died by the hand of the LORD in the land of Egypt, when we sat by the flesh pots, and when we did eat bread to the full; for you have brought us forth into this wilderness, to kill this whole assembly with hunger.
4 І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.
Then said the LORD to Moses, Behold, I will rain bread from heaven for you; and the people shall go out and gather a certain rate every day, that I may prove them, whether they will walk in my law, or no.
5 А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.
And it shall come to pass, that on the sixth day they shall prepare that which they bring in; and it shall be twice as much as they gather daily.
6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.
And Moses and Aaron said to all the children of Israel, At even, then you shall know that the LORD has brought you out from the land of Egypt:
7 А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“
And in the morning, then you shall see the glory of the LORD; for that he hears your murmurings against the LORD: and what are we, that you murmur against us?
8 І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“
And Moses said, This shall be, when the LORD shall give you in the evening flesh to eat, and in the morning bread to the full; for that the LORD hears your murmurings which you murmur against him: and what are we? your murmurings are not against us, but against the LORD.
9 І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“
And Moses spoke to Aaron, Say to all the congregation of the children of Israel, Come near before the LORD: for he has heard your murmurings.
10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
And it came to pass, as Aaron spoke to the whole congregation of the children of Israel, that they looked toward the wilderness, and, behold, the glory of the LORD appeared in the cloud.
11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
And the LORD spoke to Moses, saying,
12 „Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“
I have heard the murmurings of the children of Israel: speak to them, saying, At even you shall eat flesh, and in the morning you shall be filled with bread; and you shall know that I am the LORD your God.
13 І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.
And it came to pass, that at even the quails came up, and covered the camp: and in the morning the dew lay round about the host.
14 І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.
And when the dew that lay was gone up, behold, on the face of the wilderness there lay a small round thing, as small as the hoar frost on the ground.
15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
And when the children of Israel saw it, they said one to another, It is manna: for they knew not what it was. And Moses said to them, This is the bread which the LORD has given you to eat.
16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.
This is the thing which the LORD has commanded, Gather of it every man according to his eating, an omer for every man, according to the number of your persons; take you every man for them which are in his tents.
17 I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
And the children of Israel did so, and gathered, some more, some less.
18 І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
And when they did mete it with an omer, he that gathered much had nothing over, and he that gathered little had no lack; they gathered every man according to his eating.
19 І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
And Moses said, Let no man leave of it till the morning.
20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
Notwithstanding they listened not to Moses; but some of them left of it until the morning, and it bred worms, and stank: and Moses was wroth with them.
21 І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
And they gathered it every morning, every man according to his eating: and when the sun waxed hot, it melted.
22 І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
And it came to pass, that on the sixth day they gathered twice as much bread, two omers for one man: and all the rulers of the congregation came and told Moses.
23 А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
And he said to them, This is that which the LORD has said, To morrow is the rest of the holy sabbath to the LORD: bake that which you will bake to day, and seethe that you will seethe; and that which remains over lay up for you to be kept until the morning.
24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
And they laid it up till the morning, as Moses bade: and it did not stink, neither was there any worm therein.
25 І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
And Moses said, Eat that to day; for to day is a sabbath to the LORD: to day you shall not find it in the field.
26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того “.
Six days you shall gather it; but on the seventh day, which is the sabbath, in it there shall be none.
27 І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
And it came to pass, that there went out some of the people on the seventh day for to gather, and they found none.
28 І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
And the LORD said to Moses, How long refuse you to keep my commandments and my laws?
29 Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
See, for that the LORD has given you the sabbath, therefore he gives you on the sixth day the bread of two days; abide you every man in his place, let no man go out of his place on the seventh day.
30 І сьомого дня наро́д відпочивав.
So the people rested on the seventh day.
31 І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
And the house of Israel called the name thereof Manna: and it was like coriander seed, white; and the taste of it was like wafers made with honey.
32 І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
And Moses said, This is the thing which the LORD commands, Fill an omer of it to be kept for your generations; that they may see the bread with which I have fed you in the wilderness, when I brought you forth from the land of Egypt.
33 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
And Moses said to Aaron, Take a pot, and put an omer full of manna therein, and lay it up before the LORD, to be kept for your generations.
34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
As the LORD commanded Moses, so Aaron laid it up before the Testimony, to be kept.
35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.
And the children of Israel did eat manna forty years, until they came to a land inhabited; they did eat manna, until they came to the borders of the land of Canaan.
36 А го́мер — він десята частина ефи.
Now an omer is the tenth part of an ephah.
