Вихід 12
1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:
And he said Yahweh to Moses and to Aaron in [the] land of Egypt saying.
2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.
The month this for you [will be the] beginning of months [will be] first it for you of [the] months of the year.
3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.
Speak to all [the] congregation of Israel saying on the ten of the month this so they may take for themselves everyone a lamb for a household of fathers a lamb for the household.
4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.
And if it will be [too] small the household for being for a lamb and he will take he and neighbor his near to house his by [the] number of people each one to [the] mouth of food his you will estimate on the lamb.
5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.
A lamb unblemished male a son of a year it will be for you one of the lambs and one of the goats you will take.
6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.
And it will be for you for safekeeping until [the] four-teen day of the month this and they will slaughter it all [the] assembly of [the] congregation of Israel between the two evenings.
7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.
And they will take some of the blood and they will put [it] on [the] two the doorposts and on the lintels on the houses which they will eat it in them.
8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.
And they will eat the meat in the night this roasted of fire and unleavened bread with bitter herbs they will eat it.
9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.
May not you eat any of it raw and boiled being boiled in water that except roasted of fire head its with legs its and with entrails its.
10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.
And not you will leave over any of it until morning and what is left over of it until morning with fire you will burn.
11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!
And thus you will eat it loins your girded sandals your on feet your and staff your in hand your and you will eat it in haste [is] a passover it to Yahweh.
12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!
And I will pass in [the] land of Egypt in the night this and I will strike every firstborn in [the] land of Egypt from humankind and unto livestock and on all [the] gods of Egypt I will do acts of judgment I [am] Yahweh.
13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.
And it will become the blood for you a sign on the houses where you [are] there and I will see the blood and I will pass over over you and not it will be among you a plague for destruction when strike I in [the] land of Egypt.
14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!
And it will become the day this for you a memorial and you will celebrate a festival it a festival of Yahweh to generations your a statute of perpetuity you will celebrate as a festival it.
15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.
Seven days unleavened bread you will eat surely on the day first you will remove leaven from houses your for - any [one who] eats leaven and he will be cut off the person that from Israel from [the] day first until [the] day seventh.
16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.
And [will be] on the day first a convocation of holiness and on the day seventh a convocation of holiness it will be to you any work not it will be done on them only [that] which it will be eaten by every person it to only it it will be done by you.
17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.
And you will keep the unleavened bread for on [the] substance of the day this I brought out hosts your from [the] land of Egypt and you will keep the day this to generations your a statute of perpetuity.
18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.
In the first [month] on [the] four-teen day of the month in the evening you will eat unleavened bread until [the] day one and twenty of the month in the evening.
19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.
Seven days leaven not it will be found in houses your for - any [one who] eats a thing leavened and he will be cut off the person that from [the] congregation of Israel in the sojourner and in [the] native-born of the land.
20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“
Any thing leavened not you will eat in all dwelling places your you will eat unleavened bread.
21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.
And he summoned Moses all [the] elders of Israel and he said to them draw and take for yourselves sheep to clans your and slaughter the passover.
22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!
And you will take a bunch of hyssop and you will dip [it] in the blood which [is] in the basin and you will make touch the lintels and [the] two the doorposts some of the blood which [is] in the basin and you not you will go out anyone from [the] door of house his until morning.
23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.
And he will pass through Yahweh to strike Egypt and he will see the blood on the lintels and on [the] two the doorposts and he will pass over Yahweh over the doorway and not he will permit the destroyer to come into houses your to strike [you].
24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.
And you will keep the word this to a decree for yourself and for children your until perpetuity.
25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.
And it will be that you will come into the land which he will give Yahweh to you just as he said and you will keep the service this.
26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“
And it will be that they will say to you children your what? [is] the service this to you.
27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.
And you will say [is] a sacrifice of passover it to Yahweh who he passed over over [the] houses of [the] people of Israel in Egypt when struck he Egypt and houses our he delivered and it bowed low the people and they bowed down.
28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
And they went and they did [the] people of Israel just as he had commanded Yahweh Moses and Aaron so they did.
29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.
And it was - in [the] middle of the night and Yahweh he struck every firstborn in [the] land of Egypt from [the] firstborn of Pharaoh who sat on throne his unto [the] firstborn of the prisoner who [was] in [the] house of the cistern and every firstborn of livestock.
30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...
And he arose Pharaoh night he and all servants his and all Egypt and it was a cry great in Egypt for there not [was] a house where there not there [was] a dead [person].
31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!
And he summoned Moses and Aaron night and he said arise go out from among people my both you as well as [the] people of Israel and go serve Yahweh as said you.
32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“
Both flock[s] your as well as herd[s] your take just as you said and go and you will bless also me.
33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“
And it urged Egypt on the people to hurry to send away them from the land for they said all of us [are] about to die.
34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
And it carried off the people dough its before it was leavened kneading troughs their [were] bound up in clothes their on shoulder their.
35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.
And [the] people of Israel they did according to [the] word of Moses and they asked from Egypt articles of silver and articles of gold and clothes.
36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.
And Yahweh he gave [the] favor of the people in [the] eyes of Egypt and they granted [the] request them and they plundered Egypt.
37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
And they set out [the] people of Israel from Rameses Succoth towards [were] about six hundred thousand foot soldier[s] the men apart from little one[s].
38 а також багато різного люду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
And also a mixed company numerous it went up with them and flock[s] and herd[s] livestock numerous very.
39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.
And they baked the dough which they had brought out from Egypt bread cakes unleavened bread for not it was leavened for they had been driven out from Egypt and not they had been able to delay and also provision[s] not they had made for themselves.
40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.
And [the] dwelling of [the] people of Israel which they dwelt in Egypt [was] thirty year[s] and four hundred year[s].
41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.
And it was from [the] end of thirty year[s] and four hundred year[s] and it was on [the] substance of the day this they went out all [the] hosts of Yahweh from [the] land of Egypt.
42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.
[was] a night of Vigil it for Yahweh to bring out them from [the] land of Egypt it the night this for Yahweh vigil for all [the] people of Israel to generations their.
43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.
And he said Yahweh to Moses and Aaron this [is] [the] statute of the passover any son of foreignness not he will eat in it.
44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.
And every slave of anyone [the] purchase of silver and you will circumcise him then he will eat in it.
45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.
A resident alien and a hired laborer not he will eat in it.
46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.
In a house one it will be eaten not you will bring out from the house any of the meat [the] outside towards and a bone not you will break in it.
47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.
All [the] congregation of Israel they will do it.
48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.
And if he will sojourn with you a sojourner and he will observe a passover to Yahweh he will be circumcised of him every male and then he will draw near to observe it and he will be like [the] native-born of the land and any uncircumcised [man] not he will eat in it.
49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.
Law one it will be[long] to the native-born and to the sojourner who sojourns in midst of you.
50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
And they did all [the] people of Israel just as he had commanded Yahweh Moses and Aaron so they did.
51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.
And it was on [the] substance of the day this he brought out Yahweh [the] people of Israel from [the] land of Egypt on hosts their.
