Вихід 10
1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,
Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, “ʻAlu kia Felo: he kuo u fakafefeka hono loto, mo e loto ʻo ʻene kau tamaioʻeiki, koeʻuhi ke u fakahā ʻa ʻeku ngaahi fakaʻilonga ni ʻi hono ʻao:
2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“
Pea koeʻuhi ke ke tala ʻi he telinga ʻo ho foha, mo e fānau ʻa ho foha, ʻae ngaahi meʻa kuo u fai ʻi ʻIsipite, mo ʻeku ngaahi fakaʻilonga, ʻaia kuo u fai ʻi honau ʻao koeʻuhi ke mou ʻilo ko au ko Sihova.”
3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!
Pea naʻe ʻalu ʻa Mōsese mo ʻElone kia Felo, ʻo na pehē kiate ia, “ʻOku pehē mai ʻa Sihova ko e ʻOtua ʻoe kakai Hepelū, ‘ʻE tuku afe hoʻo taʻefakavaivai koe ʻi hoku ʻao? Tuku hoku kakai ke ʻalu, koeʻuhi ke nau tauhi au.’
4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.
Pea kapau te ke taʻofi ʻae tukuange ʻo hoku kakai, vakai, te u ʻomi ʻae fanga heʻe ki ho fonua ʻapongipongi:
5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
Pea te nau ʻufiʻufi ʻae funga ʻoe fonua, pea ʻe ʻikai faʻa mamata ʻe ha tokotaha ki he kelekele: pea te nau kai ʻo ʻosi hono toe ʻo ia naʻe hao, ʻaia naʻe toe ʻiate kimoutolu mei he ʻuha maka, pea te nau kai ʻae ʻakau kotoa pē ʻoku tupu ʻi he ngoue kiate kimoutolu:
6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“І він відвернувся, і вийшов від фараона.
Pea te nau fakapito ho ngaahi fale, mo e ngaahi fale ʻo hoʻo kau tamaioʻeiki, mo e ngaahi fale ʻoe kakai ʻIsipite kotoa pē; ʻaia naʻe ʻikai mamata ai ʻa hoʻo ngaahi tamai, pe ko e nau ngaahi kui, talu ʻae ʻaho naʻa nau ʻi he fonua ʻo aʻu ki he ʻaho ni. Pea naʻe tafoki ia ʻo ʻalu mei he ʻao ʻo Felo.”
7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“
Pea pehē ʻe he kau tamaioʻeiki ʻa Felo kiate ia, “ʻE fēfeeʻi hono fuoloa mo e kei ʻiate kitautolu ʻae tangata ni ko e tauhele? Tuku ʻae kau tangata ke ʻalu, koeʻuhi ke nau tauhi ʻa Sihova ko honau ʻOtua: ʻoku teʻeki ai te ke ʻilo kuo ʻauha ʻa ʻIsipite?”
8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“
Pea naʻe toe omi ʻa Mōsese mo ʻElone kia Felo: pea pehē ʻe ia kiate kinaua, “ʻAlu ʻo tauhi ʻa Sihova ko homou ʻOtua: ka ko hai ʻakinautolu ʻe ʻalu?
9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.
Pea pehē ʻe Mōsese, Te mau ʻalu mo e mau fānau siʻi mo e mau mātuʻa, mo homau ngaahi foha, mo homau ngaahi ʻofefine, ʻa ʻemau fanga sipi mo ʻemau fanga manu lalahi: he ʻoku tonu ke mau fai ha kātoanga kia Sihova.”
10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
Pea pehē ʻe ia kiate kinaua, “Ke ʻiate kimoutolu pehē pe ʻa Sihova, ʻo kapau te u tuku ʻakimoutolu ke ʻalu mo hoʻomou fānau iiki: vakai ki ai; he ʻoku ʻi homou ʻao ʻae kovi.”
11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.
“ʻE ʻikai pehē: ka e ʻalu pe ʻakimoutolu ʻoku tangata, pea tauhi ʻa Sihova; he ko ia ne mou kole ki ai.” Pea naʻe kapusi ai ʻakinaua mei he ʻao ʻo Felo.
12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.
Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, “Mafao atu ho nima ki he fonua ko ʻIsipite ki he fanga heʻe, koeʻuhi ke nau ʻalu hake ki he fonua ko ʻIsipite, ʻo kai ʻae ʻakau kotoa pē ʻoe fonua, ʻio, ʻaia kotoa pē naʻe hao ʻi he ʻuha maka.”
13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!
Pea naʻe mafao atu ʻae tokotoko ʻo Mōsese, ki he fonua ko ʻIsipite, pea naʻe ʻomi ʻe Sihova ʻae matangi hahake ki he fonua ʻi he ʻaho ko ia, pea mo e pō kotoa ko ia; pea kuo pongipongi ai, naʻe ʻomi ʻe he matangi hahake ʻae fanga heʻe.
14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!
Pea naʻe ʻalu hake ʻae fanga heʻe ki he potu fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite, ʻo tuʻu ʻi he ngaahi potu kotoa pē ʻo ʻIsipite; ko e meʻa fakamamahi ʻaupito: naʻe ʻikai ha fanga heʻe pehē ʻi muʻa, pea ʻe ʻikai ha toe heʻe pehē ʻamui.
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!
He naʻa nau ʻufiʻufi ʻae funga fonua kotoa pē, ko ia naʻe fakapoʻuli ai ʻae fonua: pea naʻe kai ʻae ʻakau kotoa pē ʻoe fonua, mo e fua kotoa pē ʻoe ngaahi ʻakau naʻe toe ʻi he ʻuha maka: pea naʻe ʻikai ha meʻa mata ʻe toe ʻi he ngaahi ʻakau pe ʻi he ngaahi louʻakau ʻoe ngoue, ʻi he fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite.
16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!
Pea naʻe fekau fakatoʻotoʻo ʻe Felo ke haʻu ʻa Mōsese mo ʻElone; ʻo ne pehē, “Kuo u fai angahala kia Sihova, ko homou ʻOtua, pea mo kimoua.
17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“
Pea ko ʻeni, ʻoku ou kole kiate koe, fakamolemole ʻeku angahala ʻi he meʻa ni pe taha, pea fakakolekole kia Sihova ko homou ʻOtua, koeʻuhi ke ne ʻave pe ʻiate au ʻae mate ni.”
18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.
Pea naʻe ʻalu ia mei he ʻao ʻo Felo, ʻo hū kia Sihova.
19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.
Pea liliu ʻe Sihova ʻae fuʻu matangi mālohi mei lulunga, ʻaia naʻa ne ʻave ʻae fanga heʻe, ʻo lī ia ki he tahi Kulokula; naʻe ʻikai ke toe ha heʻe ʻe taha ʻi he potu fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite.
20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
Ka naʻe fakafefeka ʻe Sihova ʻae loto ʻo Felo, pea naʻe ʻikai te ne tuku ʻae fānau ʻa ʻIsileli ke ʻalu.
21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“
Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, “Mafao hake ho nima ki langi, koeʻuhi he hoko ai ʻae fakapoʻuli ki he fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite, ʻio, ʻae poʻuli matolu.”
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.
Pea naʻe mafao hake hono nima ʻe Mōsese ki langi; pea hoko ʻae poʻuli matolu ʻi he fonua kotoa pē ʻo ʻIsipite ʻi he ʻaho ʻe tolu:
23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.
Naʻe ʻikai te nau femātaaki ʻakinautolu, pea naʻe ʻikai tuʻu hake ha tokotaha mei hono potu ʻi he ʻaho ʻe tolu: ka naʻe māmangia ʻae fānau ʻa ʻIsileli ʻi honau ngaahi nofoʻanga.
24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“
Pea naʻe ui ʻe Felo kia Mōsese, ʻo ne pehē, “Mou ʻalu, ʻo tauhi ʻa Sihova: kae tuku hoʻomou fanga sipi, mo e fanga manu lalahi; kae ʻalu hoʻomou ngaahi fānau siʻi mo kimoutolu.”
25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.
Pea naʻe pehē ʻe Mōsese, “Ka te ke tuku mai ʻae ngaahi feilaulau foki mo e ngaahi feilaulau tutu, koeʻuhi ke mau feilaulau ʻaki kia Sihova ko homau ʻOtua.
26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.
ʻE ʻalu ʻemau fanga manu mo kimautolu ʻe ʻikai tuku ki mui ha pesipesi pe taha koeʻuhi te mau toʻo mei ai ʻaia te mau tauhi ʻaki ʻa Sihova ko homau ʻOtua: pea ʻoku ʻikai te mau ʻilo pau, ʻaia te mau tauhi ʻaki ʻa Sihova, kaeʻoua ke mau hoko ki ai.”
27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
Ka naʻe fakafefeka ʻe Sihova ʻae loto ʻo Felo, pea naʻe ʻikai te ne tukuange ʻakinautolu ke ʻalu.
28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“
Pea talaange ʻe Felo kiate ia, “ʻAlu koe ʻiate au, vakai kiate koe, ʻoua naʻa ke toe sio ki hoku mata; he ko e ʻaho ko ia te ke mamata ai ki hoku mata te ke mate.”
29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“
Pea pehē ʻe Mōsese, “Kuo ke lea lelei, ʻe ʻikai te u toe mamata ki ho mata.”
