< Вихід 1 >
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
Ятэ нумеле фиилор луй Исраел интраць ын Еӂипт; ау интрат ку Иаков фиекаре ку фамилия луй:
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,
Рубен, Симеон, Леви, Иуда,
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,
Исахар, Забулон, Бениамин,
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
Дан, Нефтали, Гад ши Ашер.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.
Суфлетеле ешите дин коапселе луй Иаков ерау шаптезечь де тоате. Иосиф ера атунч ын Еӂипт.
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.
Иосиф а мурит ши тоць фраций луй ши тоатэ вырста ачея де оамень.
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
Фиий луй Исраел с-ау ынмулцит, с-ау мэрит, ау крескут ши ау ажунс фоарте путерничь. Ши с-а умплут цара де ей.
8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.
Песте Еӂипт с-а ридикат ун ноу ымпэрат, каре ну куноскусе пе Иосиф.
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!
Ел а зис попорулуй сэу: „Ятэ кэ попорул копиилор луй Исраел есте май маре ши май путерник декыт ной.
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.
Вениць сэ не арэтэм дибачь фацэ де ел, ка сэ ну кряскэ, пентру ка ну кумва, дакэ се ва ынтымпла ун рэзбой, сэ се уняскэ ши ел ку врэжмаший ноштри, сэ не батэ ши сэ ясэ апой дин царэ.”
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
Ши ау пус песте ей испрэвничей, ка сэ-й асупряскэ прин мунчь греле. Астфел а зидит ел четэциле Питом ши Рамсес, ка сэ служяскэ де хамбаре луй Фараон.
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
Дар, ку кыт ыл асупряу май мулт, ку атыт се ынмулця ши крештя, ши с-ау скырбит де копиий луй Исраел.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
Атунч, еӂиптений ау адус пе копиий луй Исраел ла о аспрэ робие.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Ле-ау фэкут вяца амарэ прин лукрэрь греле де лут ши кэрэмизь ши прин тот фелул де лукрэрь де пе кымп; ын тоате мунчиле ачестя пе каре-й силяу сэ ле факэ ерау фэрэ ничун пик де милэ.
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,
Ымпэратул Еӂиптулуй а порунчит моашелор евреилор, нумите уна Шифра ши чялалтэ Пуа,
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.
ши ле-а зис: „Кынд вець ымплини служба де моаше пе лынгэ фемеиле евреилор ши ле вець ведя пе скаунул де наштере, дакэ есте бэят, сэ-л оморыць, яр дакэ есте фатэ, с-о лэсаць сэ трэяскэ.”
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
Дар моашеле с-ау темут де Думнезеу ши н-ау фэкут че ле порунчисе ымпэратул Еӂиптулуй, чи ау лэсат пе копиий де парте бэрбэтяскэ сэ трэяскэ.
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“
Ымпэратул Еӂиптулуй а кемат пе моаше ши ле-а зис: „Пентру че аць фэкут лукрул ачеста ши аць лэсат пе копиий де парте бэрбэтяскэ сэ трэяскэ?”
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.
Моашеле ау рэспунс луй Фараон: „Пентру кэ фемеиле евреилор ну сунт ка еӂиптенчеле; еле сунт вынжоасе ши наск ынаинте де вениря моашей.”
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
Думнезеу а фэкут бине моашелор ши попорул с-а ынмулцит ши а ажунс фоарте маре ла нумэр.
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
Пентру кэ моашеле се темусерэ де Думнезеу, Думнезеу ле-а фэкут касе.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“
Атунч, Фараон а дат урмэтоаря порункэ ла тот попорул луй: „Сэ арункаць ын рыу пе орьче бэят каре се ва наште ши сэ лэсаць пе тоате фетеле сэ трэяскэ.”