Вихід 1
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
These are the names of the sons of Israel who went to Egypt with Jacob, each with his family:
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,
Reuben, Simeon, Levi, and Judah;
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,
Issachar, Zebulun, and Benjamin;
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
Dan and Naphtali; Gad and Asher.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.
The descendants of Jacob numbered seventy in all, including Joseph, who was already in Egypt.
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.
Now Joseph and all his brothers and all that generation died,
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
but the Israelites were fruitful and increased rapidly; they multiplied and became exceedingly numerous, so that the land was filled with them.
8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.
Then a new king, who did not know Joseph, came to power in Egypt.
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!
“Look,” he said to his people, “the Israelites have become too numerous and too powerful for us.
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.
Come, let us deal shrewdly with them, or they will increase even more; and if a war breaks out, they may join our enemies, fight against us, and leave the country.”
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
So the Egyptians appointed taskmasters over the Israelites to oppress them with forced labor. As a result, they built Pithom and Rameses as store cities for Pharaoh.
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
But the more they were oppressed, the more they multiplied and flourished; so the Egyptians came to dread the Israelites.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
They worked the Israelites ruthlessly
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
and made their lives bitter with hard labor in brick and mortar, and with all kinds of work in the fields. Every service they imposed was harsh.
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,
Then the king of Egypt said to the Hebrew midwives, whose names were Shiphrah and Puah,
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.
“When you help the Hebrew women give birth, observe them on the birthstools. If the child is a son, kill him; but if it is a daughter, let her live.”
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
The midwives, however, feared God and did not do as the king of Egypt had instructed; they let the boys live.
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“
So the king of Egypt summoned the midwives and asked them, “Why have you done this? Why have you let the boys live?”
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.
The midwives answered Pharaoh, “The Hebrew women are not like the Egyptian women, for they are vigorous and give birth before a midwife arrives.”
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
So God was good to the midwives, and the people multiplied and became even more numerous.
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
And because the midwives feared God, He gave them families of their own.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“
Then Pharaoh commanded all his people: “Every son born to the Hebrews you must throw into the Nile, but every daughter you may allow to live.”
