Естер 8

1 Того дня цар Ахашверо́ш віддав цариці Есте́рі дім Га́мана, нена́висника юдеїв, а Мордеха́й став перед цареве обличчя, бо Есте́р виявила, хто́ він для неї.

Ahasuerus siangpahrang mah Judahnawk ih misa Haman ih long to siangpahrang zu Esther hanah paek. Esther mah Mordekai hoi anghnaihaih kawng to siangpahrang khaeah thuih pae boeh pongah, Mordekai loe siangpahrang hmaa ah caeh.

2 І зняв цар свого пе́рсня, що забрав від Га́мана, та й дав його Мордеха́єві, а Есте́р настановила Мордехая над Гамановим домом.

Siangpahrang mah Haman khae ih angmah ih bantuek to khringh moe, Mordekai hanah paek. Esther mah doeh Haman ih im to Mordekai hanah paek.

3 І Есте́р далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та блага́ла його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та за́думи його, які заду́мував був на юдеїв.

Esther loe siangpahrang khokkung ah akuep moe, Agag acaeng Haman mah sak ih zaehaih, Judahnawk tamit boih hanah pacaenghaih to boengsak hanah tahmenhaih hnik let.

4 І простягнув цар до Есте́ри золоте бе́рло, а Есте́р устала й стала перед царе́вим обличчям,

Siangpahrang mah angmah ih sui cunghet to kalah bangah paqoi ving. To pongah Esther loe angthawk tahang moe, a hmaa ah angdoet,

5 та й сказала: „Якщо це цареві вго́дне, й якщо знайшла́ я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в оча́х його, нехай буде написано, щоб були́ пове́рнені ті листи́ за́думів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигу́блювати юдеїв, які є в царевих окру́гах.

siangpahrang koehhaih baktiah ka oh moe, na mikcuk naakrak ah ka oh nahaeloe, na hmaa ah katoengah ka oh moe, na mikhnukah koeh koiah ka oh nahaeloe, Agag acaeng, Hammedatha capa Haman mah siangpahrang prae thung boih ah kaom Judahnawk tamit boih hanah tarik ih ca to ka phraek boeh, tiah taphong hanah ka koehhaih oh;

6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спітка́є наро́д мій, і як я могла б дивитися на заги́біль ро́ду свого́?“

kai ih kaminawk nuiah kapha han koi amrohaih to kawbangmaw ka pauep thai tih? To tih ai boeh loe kaimah ih canawk amrohaih to kawbangmaw ka khen thai tih? tiah a naa.

7 І сказав цар Ахашверо́ш до цариці Есте́ри та до юде́янина Мордеха́я: „Ось я дав Есте́рі дім Гамана, а його повісили на ши́бениці за те, що простя́г був руку свою на юдеїв.

Ahasuerus siangpahrang mah siangpahrang zu Esther hoi Judah kami Mordekai khaeah, Khenah, Haman mah Judahnawk nuiah ban phok pongah, anih ih im to Esther hanah ka paek moe, angmah to doeh tung pongah bangh o boeh.

8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших оча́х, в імені царя́, і припеча́тайте царськи́м пе́рснем, бо листа́, що був написаний в імені царя та був припеча́таний царськи́м пе́рснем, не можна відмінити“.

Siangpahrang ih ahmin hoiah tarik moe, siangpahrang ih bantuek hoiah catui daeng ih ca loe, mi kawbaktih mah doeh phraek han om ai pongah, koeh baktiah, siangpahrang ih ahmin hoiah Judahnawk hanah ca tarik hoi ah loe, siangpahrang ih bantuek hoiah catui to daeng ah, tiah a naa.

9 І були покли́кані царські́ писарі́ того ча́су, місяця третього, — він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордеха́й, до юдеїв, і до сатра́пів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, — сто й двадцять і сім окру́г, і до кожної окру́ги письмо́м її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмо́м та їхньою мовою.

To naah Sivan, tiah kawk ih khrah thumto haih, ni pumphae thumto naah, siangpahrang im ih ca tarik kaminawk to kawk o moe, Mordekai mah thuih ih lok baktih toengah, India hoi Ethiopia karoek to, prae cumvai, pumphae sarihto thungah kaom, Judahnawk, prae ukkungnawk, prae ahap ukkung angraengnawk hoi vangpui ukkungnawk khaeah ca tarik o; to lokpaekhaih ca loe prae boih ah angmacae mah patoh ih ca, angmacae ih lok hoiah tarik moe, a pat o; Judahnawk khaeah doeh angmacae ih ca hoi lok baktih toengah tarik o.

10 І понапи́сував він листи́ в імені царя Ахашвероша, і поприпеча́тував пе́рснем царськи́м, і послав через гінці́в на ко́нях, які їздять на держа́вних ко́нях, ко́нях баски́х,

Mordekai mah siangpahrang ih ahmin hoiah ca to tarik moe, siangpahrang ih bantuek hoiah catui to a daengh; to canawk loe ca phawkungnawk mah siangpahrang ih hrang, mule hrang, kaengkuu hrang hoiah karangah pat o.

11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, ви́губити, забити та погубити всяке ві́йсько наро́ду та окру́ги, що нена́видять їх, дітей та жінок, а здо́бич по них — розграбува́ти,

Siangpahrang lokpaekhaih mah, prae kruekah kaom Judahnawk nawnto amkhueng thaihaih, angmacae hing angvaeng thaihaih, nihcae tuh kaminawk hoi praenawk to, nawkta hoi nongpata pathlaeng ai ah paro thaihaih, hum thaihaih hoi tamit thaihaih to paek khue ai ah, a misanawk ih hmuennawk boih lomh pae thaihaih to paek,

12 одно́го дня по всіх окру́гах царя Ахашвероша, — тринадцятого дня дванадцятого місяця, — він місяць ада́р.

khrah hatlai hnetto haih, Adar khrah, ni hatlai thumto naah, Judahnawk mah siangpahrang Ahasuerus ukhaih prae thung boih ah to tiah sak thaihaih to tawnh o.

13 Відпис цього листа́ щоб був ви́даний, як зако́н, у кожній окрузі, по́сланий був відкри́тий для всіх наро́дів, і щоб юдеї були гото́ві на той день помсти́тися на своїх ворогах.

To niah Judahnawk mah angmacae misa ih nuiah lulak han amsak o coek hanah, to lokpaekhaih ca pakong ih kawpi to prae kruekah pat o moe, prae congca kaminawk to panoek o sak.

14 Гінці́, що поїхали ве́рхи на швидки́х конях, вийшли, приспі́шені та пі́гнані царськи́м словом. А цей нака́з був да́ний у за́мку Су́зи.

To lokpaekhaih ca loe siangpahrang ohhaih Susan vangpui hoiah taphong o, phrae thai ai siangpahrang lokpaekhaih ah oh baktih toengah, ca phawkungnawk loe mule hrang hoi kaengkuu hrang to angthueng o moe, karangah ca to caeh o haih.

15 А Мордехай вийшов з-перед царе́вого обличчя в царські́й одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссо́нний і пурпу́ровий заві́й. І місто Су́зи раділо та тішилося!

Mordekai doeh siangpahrang ih kahni kanglung hoi kam-iing to angkhuk moe, lensawk sui lumuek hoi rong kamling hup puungan kahni to angkhuk pacoengah, siangpahrang hmaa hoiah tacawt; to naah Susan vangpui ah anghoehaih hoi nawmhaih to oh.

16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!

Judah kaminawk han doeh aanghaih, anghoehaih, nawmhaih hoi pakoehhaih niah oh.

17 І в кожній окру́зі та в кожному місті, куди досяга́є слово царя та зако́н його, була́ юдеям радість та веселість, бе́нкет та свято! І багато-хто з наро́дів кра́ю стали юде́ями, бо на них напав страх перед юде́ями.

Siangpahrang ih lok phakhaih prae hoi vangpui kruekah kaom Judahnawk loe anghoe o moe, nawm o pacoengah, anghoehaih poih to a sak o. Judahnawk to zit o pongah, paroeai prae kaminawk loe Judah phungah akun o.