Естер 7
1 І прийшов цар та Га́ман на гостину цариці Есте́р.
Da Kongen tillige med Haman var kommet til Gæstebudet hos Dronning Ester
2 І сказав цар до Есте́ри також другого дня при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де зро́блено!“
spurgte Kongen atter den Dag Ester, medens de sad ved Vinen: "Hvad er din Bøn, Dronning Ester? Du skal få den opfyldt. Og hvad er dit Ønske? Om det så er Halvdelen af Riget, skal det tilstås dig!"
3 І відповіла́ цариця Есте́р та й сказала: „Якщо знайшла́ я ласку в оча́х твоїх, о ца́рю, і якщо це царе́ві вгодне, нехай бу́де да́не мені життя моє на жада́ння моє, а наро́д мій — на проха́ння моє!
Dronning Ester svarede: "Hvis jeg har fundet Nåde for dine Øjne, Konge, og hvis Kongen synes, giv mig så mit Liv på min Bøn og giv mig mit Folk på mit Ønske;
4 Бо про́дані ми, я та наро́д мій, на ви́гублення, на забі́й та на поги́біль... Та коли б ми були про́дані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей у́тиск був би не вартий царе́вого занепоко́єння“.
thi jeg og mit Folk er solgt til at udryddes, ihjelslås og tilintetgøres. Var vi endda solgt som Trælle og Trælkvinder, vilde jeg have tiet, thi så havde Ulykken ikke været stor nok til at ulejlige Kongen med!"
5 Тоді сказав цар Ахашверо́ш, і повів до цариці Есте́ри: „Хто́ то він, і де то́й, що його серце напо́внило його відвагою чинити так?“
Da svarede Kong Ahasverus Dronning Ester: "Hvem er han, og hvor er han, som har fået i Sinde at gøre dette?"
6 І сказала Есте́р: „Нена́висник та ворог — це злий Гаман!“І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці.
Ester svarede: En fjendsk og ildesindet Mand, den onde Haman der!" Da blev Haman slaget af Rædsel for Kongen og Dronningen.
7 А цар у своїй лютості устав від гости́ни, і вийшов до палацового са́ду. А Га́ман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...
Og Kongen rejste sig i Vrede fra Gæstebudet og gik ud i Paladsets Park, men Haman blev tilbage for al bønfalde Dronning Ester om sit Liv; thi han mærkede, at det var Kongens faste Vilje at styrte ham i Ulykke.
8 І цар вернувся з палацового са́ду до дому пиття́ вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Есте́р. І цар сказав: „Чи хочеш також збезче́стити царицю в мене в домі?“Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...
Da Kongen kom tilbage fra Paladsets Park til Gæstebudsalen, havde Haman netop kastet sig ned over Divanen, som Ester lå på. Så sagde Kongen: "Vil han oven i Købet øve Vold imod Dronningen her i Huset i min Nærværelse!" Næppe var det Ord udgået af Kongens Mund, før man tilhyllede Hamans Ansigt;
9 І сказав Харвона, один з е́внухів перед царевим обличчям: „Та ось ши́бениця, яку зробив Га́ман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдеся́т ліктів“. І сказав цар: „Пові́сьте його на ній!“
og Harbona, en af Hofmændene, der stod i Kongens Tjeneste, sagde: "Ved Hamans Hus står allerede den halvtredsindstyve Alen høje Galge, som Haman har ladet rejse til Mordokaj, hvis Ord dog var Kongen til Gavn!" Da sagde Kongen: "Hæng ham i den!"
10 І пові́сили Га́мана на ши́бениці, яку він пригото́вив був для Мордехая, а лютість царе́ва втихла.
Og de hængte Haman i den Galge, han havde rejst til Mordokaj. Så lagde Kongens Vrede sig.
