Естер 5
1 І сталося третього дня, і вбрала Естер царські́ шати, та й стала на вну́трішньому подві́р'ї царсько́го дому, навпроти царсько́го дому. А цар сидів на тро́ні свого ца́рства в царсько́му домі навпроти входу до дому.
А трея зи, Естера с-а ымбрэкат ку хайнеле ымпэрэтешть ши а венит ын куртя динэунтру а касей ымпэратулуй, ынаинтя касей ымпэратулуй. Ымпэратул шедя пе скаунул луй ымпэрэтеск, ын каса ымпэрэтяскэ, ын фаца уший касей.
2 І сталося, як цар побачив царицю Есте́р, що стоїть у брамі, то знайшла́ вона ласку в оча́х його. І цар простягну́в Естері золоте бе́рло, що в руці його, а Есте́р підійшла й доторкнулася до кінця бе́рла.
Кынд а вэзут ымпэратул пе ымпэрэтяса Естера ын пичоаре ын курте, еа а кэпэтат тречере ынаинтя луй. Ши ымпэратул а ынтинс Естерей тоягул ымпэрэтеск пе каре-л циня ын мынэ. Естера с-а апропият ши а атинс вырфул тоягулуй.
3 І сказав до неї цар: „Що́ тобі, царице Есте́р? І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де да́не тобі́!“
Ымпэратул й-а зис: „Че ай ту, ымпэрэтясэ Естеро, ши че черь? Кяр дакэ ай чере жумэтате дин ымпэрэцие, ыць вой да.”
4 А Есте́р відказала: „Якщо це цареві вгодне, нехай при́йде цар та Га́ман сьогодні на гости́ну, яку я вчиню йому́!“
Естера а рэспунс: „Дакэ ымпэратул гэсеште ку кале, сэ винэ ымпэратул астэзь ку Хаман ла оспэцул пе каре и л-ам прегэтит.”
5 I сказав цар: „Скоріше покличте Га́мана, щоб виконати Есте́рині слова́!“І прийшов цар та Га́ман у гости́ну, що вчинила Есте́р.
Ши ымпэратул а зис: „Дучеци-вэ ындатэ ши адучець пе Хаман, кум дореште Естера.” Ымпэратул с-а дус ку Хаман ла оспэцул пе каре-л прегэтисе Естера.
6 І сказав цар до Есте́ри при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до полови́ни царства, то буде зро́блене!“
Ши, пе кынд бяу вин, ымпэратул а зис Естерей: „Каре есте череря та? Еа ыць ва фи ымплинитэ. Че дорешть? Кяр дакэ ай чере жумэтате дин ымпэрэцие, о вей кэпэта.”
7 І відповіла́ Есте́р та й сказала: „Моє жада́ння та моє проха́ння таке:
Естера а рэспунс: „Ятэ че чер ши че дореск.
8 Якщо знайшла́ я ласку в царевих оча́х, і якщо це цареві вгодне, щоб вво́лити жада́ння моє й щоб ви́конати проха́ння моє, — нехай при́йде цар та Га́ман на гости́ну, що зроблю́ їм, і взавтра я зроблю́ за царевим словом“.
Дакэ ам кэпэтат тречере ынаинтя ымпэратулуй ши дакэ гэсеште ку кале ымпэратул, сэ-мь ымплиняскэ череря ши сэ-мь факэ доринца сэ май винэ ымпэратул ку Хаман ши ла оспэцул пе каре ли-л вой прегэти, ши мыне вой да рэспунс ымпэратулуй дупэ порунка луй.”
9 І вийшов Га́ман того дня радісний та добросе́рдий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царські́й брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Га́ман перепо́внився лютістю на Мордехая.
Хаман а ешит ын зиуа ачея весел ши ку инима мулцумитэ. Дар, кынд а вэзут ла поарта ымпэратулуй пе Мардохеу, каре ну се скула, нич ну се мишка ынаинтя луй, с-а умплут де мыние ымпотрива луй Мардохеу.
10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покли́кати своїх при́ятелів та жінку свою Зереш.
А штиут тотушь сэ се стэпыняскэ ши с-а дус акасэ. Апой а тримис сэ адукэ пе приетений сэй ши пе невастэ-са Зереш.
11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих.
Хаман ле-а ворбит деспре стрэлучиря богэциилор луй, деспре нумэрул фиилор сэй, деспре тот че фэкусе ымпэратул ка сэ-л ридиче ын вредничие ши деспре локул пе каре и-л дэдусе май пресус де кэпетенииле ши служиторий ымпэратулуй.
12 І сказав Гаман: „А цариця Естер не привела́ з царем на гости́ну, яку зробила, нікого, крім ме́не. І також наза́втра я покли́каний до неї з царем!
Ши а адэугат: „Еу сунт кяр сингурул пе каре ымпэрэтяса Естера л-а примит ымпреунэ ку ымпэратул ла оспэцул пе каре л-а фэкут ши сунт пофтит ши мыне ла еа ку ымпэратул.
13 Та все це нічого не варте мені цього ча́су, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царські́й брамі!“
Дар тоате ачестя н-ау ничун прец пентру мине кытэ време вой ведя пе Мардохеу, иудеул ачела, шезынд ла поарта ымпэратулуй.”
14 І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю.
Невастэ-са Зереш ши тоць приетений луй й-ау зис: „Сэ се прегэтяскэ о спынзурэтоаре ыналтэ де чинчзечь де коць ши мыне диминяцэ чере ымпэратулуй ка Мардохеу сэ фие спынзурат. Апой вей мерӂе весел ла оспэц ку ымпэратул.” Пэреря ачаста а плэкут луй Хаман ши а пус сэ прегэтяскэ спынзурэтоаря.
