Естер 2
1 По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашверо́ша, згадав він про Ва́шті, і що́ вона зробила, і що́ було заря́джене про неї.
After a while, King Xerxes quit being so angry. He thought about Vashti, and he thought about the law he had made because of what she [had done, and he wanted another wife].
2 І сказали царські о́троки, його слу́ги: „Нехай пошукають для царя дівчат, уродли́вих на ви́гляд панні́в,
So his personal servants said to him, “[Your majesty, ] you should send some men to search throughout the empire for some beautiful young women/virgins for you.
3 і нехай цар призна́чить уря́дників по всіх окру́гах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, панні́в уродли́вого ви́гляду, до за́мку Сузи, до дому жіно́к під руку Геґа́я, царсько́го є́внуха, сто́рожа жіно́к, і дати їм потрібне для їхнього причепу́рення.
[After they find some, ] you can appoint some officials in each province to bring them to the place where you keep (your wives/the women you sleep with) here in Susa. Then Hegai, the man who is in charge of these women, can arrange for ointments to be put [on their bodies] to make them [more] beautiful.
4 А та ді́вчина, що бу́де найкраща в царськи́х оча́х, буде царювати замість Ва́шті“. І була приємна ця рада у царе́вих оча́х, — і він зробив так.
Then the woman who pleases you most can become queen instead of Vashti.” The king liked what they suggested, so he did it.
5 А в замку Су́зи був один юде́янин, а ім'я́ йому Мордеха́й, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, муж Веніями́нівець,
At that time there was a Jew [living] in Susa, the capital, whose name was Mordecai, the son of Jair. Jair was a descendant of Shimei. Shimei was a descendant of [King Saul’s father] Kish. [They were all] from the tribe descended from Benjamin.
6 що був узятий з Єрусалиму з тим поло́ном, який був узятий ра́зом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоно́сор, цар вавило́нський.
[Many years before that, ] King Nebuchadnezzar had taken (Mordecai/Mordecai’s family) [and brought them from Jerusalem] to Babylon, at the same time he brought King Jehoiachin of Judah and many other people to Babylon.
7 І він вихо́вував Гадассу, вона ж Есте́р, дочку́ свого дя́дька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця ді́вчина була хорошої поста́ви та вродли́вого ви́гляду, а коли помер її ба́тько та мати її, Мордеха́й узяв її собі за дочку́.
Mordecai had a cousin whose [Hebrew] name was Hadassah. She had a beautiful face and beautiful body/figure. Her [Persian] name was Esther. After her father and mother died, Mordecai took care of Esther as though she were his own daughter.
8 І сталося, коли був оголо́шений царськи́й нака́з та зако́н його́, і коли збирали багато дівча́т до за́мку Су́зи під руку Геґая, то взята була́ й Есте́р до царсько́го дому під руку Геґая, сто́рожа жіно́к.
After the king commanded [that they search for some beautiful women], they brought Esther and many other young women to the king’s palace [in Susa], and (the king put Hegai/Hegai was put) in charge of them.
9 І була́ та ді́вчина хороша в його оча́х, і мала ласку перед ним, і він приспіши́в видати їй потрібне для її причепу́рення й її ча́стки, та дати їй сімо́х відповідних дівча́т із царсько́го дому. І він перемістив її та дівча́т її до найкращого місця в домі жіно́к.
Hegai was very pleased with Esther, and he treated her well. He immediately arranged for her to be given ointments to make her [even more] beautiful, and [he ordered that] special food [would be given to her]. [He arranged that] seven maids from the king’s palace [would take care of her], and arranged that she/they would stay in the best rooms.
10 Есте́р не ви́явила ні про наро́д свій, ні про місце свого наро́дження, бо Мордеха́й наказа́в їй, щоб цього вона не виявля́ла.
Esther did not tell anyone that she was a Jew, because Mordecai had told her not to tell anyone.
11 А кожного дня Мордеха́й ходив до подві́р'я дому жіно́к, щоб дові́датись, як мається Есте́р та що́ вона робить.
Every day Mordecai walked near the courtyard of the place where those women stayed. He asked [people who entered the courtyard] to find out [and tell him] what was happening to Esther.
12 А коли прихо́дила черга́ для кожної ді́вчини вхо́дити до царя Ахашверо́ша, коли кінча́лися дванадцять місяців устано́вленого поря́дку для жіно́к, — бо так виповня́лися дні їхнього причепу́рювання: шість місяців — мирровою оливою, а шість місяців па́хощами та іншим потрібним для причепурювання жіно́к, —
Before these women were taken to the king, they put ointments on [the bodies of] these women for one year to make them more beautiful. For six months they [rubbed olive] oil mixed with myrrh [on their bodies each day]. For [the next] six months they rubbed ointments and perfumes on their bodies.
13 то з тим ді́вчина прихо́дила до царя́: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жіно́к до дому царсько́го.
Then, when one of these women [was summoned to] go to the king, she was allowed to wear whatever clothes and jewelry she chose.
14 Ввечорі вона прихо́дила, а ра́нком вона верта́лася до другого дому жіно́к під руку Шаазґаза, царсько́го е́внуха, сто́рожа нало́жниць. Вона вже не вхо́дила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покли́кана за ім'я́м.
In the evening, they would take her [to the king’s own room]. The next morning, they would take her to another place where the women [who had slept with the king] stayed. There another official whose name was Shaashgaz was in charge [of those women]. [Those women would live there for the rest of their lives, and] one of those women would go back to the king again only if the king very much wanted her to come again, and only if he told Shaashgaz the name of the woman.
15 А коли настала черга́ для Есте́ри, — дочки́ Авіхая, Мордеха́євого дядька, що взяв її собі за дочку́, — щоб іти до царя, вона нічого не жада́ла, як тільки того, що казав Геґай, царськи́й е́внух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
Everyone who saw Esther liked her. After King Xerxes had been ruling for seven years, it was Esther’s turn to go to him. When they took her to the king, it was during the middle part of the winter. She wore only the things that Hegai suggested.
16 І була́ взя́та Есте́р до царя Ахашвероша, до царсько́го дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царюва́ння його́.
17 І цар покоха́в Естер понад усіх жіно́к, і вона мала прихи́льність та ласку перед його обличчям понад усіх дівча́т, — і він поклав царську́ корону на її го́лову, і зробив її цари́цею замість Ва́шті.
The king liked Esther more than he liked any of the other women [that they brought to him]. He liked her so much that he put on her head the queen’s crown, and he declared that Esther would be the queen instead of Vashti.
18 І спра́вив цар велику гости́ну для всіх своїх князі́в та своїх слуг, гостину для Есте́ри, і зробив поле́гшення для окру́г, і дав дару́нка за царсько́ю спроможністю.
To celebrate her [becoming the queen], he had a big banquet/feast prepared for all his administrators and [other] officials. He generously gave [expensive] gifts to everyone, and he declared that in all the provinces there would be a holiday, [a time when people did not have to pay taxes].
19 А коли збирали дівчат другий раз, то Мордеха́й сидів при царські́й брамі.
Later all those women who had spent a night with the king were gathered together again. By that time Mordecai had become an official at the palace.
20 Есте́р же не виявляла місця свого наро́дження та народу свого, як наказав був їй Мордеха́й, бо Есте́р вико́нувала Мордехаєве слово так, як коли була́ в нього на ви́хованні.
But Esther still did not tell anyone that she was a Jew. She continued to do what Mordecai had told her to do.
21 Тими днями, коли Мордеха́й сидів у царські́й брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські́ е́внухи зо сторожі́в поро́гів, — і заду́мували простягну́ти руку на царя Ахашверо́ша.
One day when Mordecai was doing his work in the palace, two of the king’s officials were there. Their names were Bigthana and Teresh. They were the guards who stood outside the king’s own rooms. They became angry [with the king], and they were planning how they could assassinate/kill him.
22 І стала відо́ма ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Есте́р, а Есте́р переказала цареві в імені Мордехая.
But Mordecai heard about what they were planning, and he told that to Queen Esther. Then she told the king what Mordecai had found out.
23 І була́ розві́дана ця справа, і зна́йдено так, і ті обоє були́ пові́шені на ши́бениці. І було записане це в хро́ніці перед обличчям царськи́м.
The king investigated and found out that Mordecai’s report was true. So the king ordered that those two men be hanged. When that was done, (an official wrote a report/a report was written) about it in a book called ‘The book that records what happened while Xerxes was king’.
