< До ефесян 6 >

1 Діти, — слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
I barn, varer hörige edra föräldrar i Herranom; ty det är rättvist.
2 „Шануй свого батька та матір“— це перша заповідь з обі́тницею, —
Hedra din fader och moder; hvilket är det första bud, som löfte med sig hafver:
3 „щоб добре вело́ся тобі, і щоб ти був на землі довголітній!“
På det dig skall väl gå, och du må blifva långlifvad på jordene.
4 А батьки, — не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напомина́нні й остере́женні Божому!
I fäder, reter icke edor barn till vrede; utan uppföder dem i tukt och Herrans förmaning.
5 Раби, — слухайтеся тілесних панів зо стра́хом і тремті́нням у простоті́ серця вашого, як Христа!
I tjenare, varer hörige edrom lekamligom herrom med räddhåga och bäfvan, i edor hjertas enfaldighet, såsom Christo;
6 Не працюйте тільки про лю́дське око, немов чоловіковго́дники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
Icke tjenande allena för ögonen, såsom menniskom till vilja; utan såsom Christi tjenare, görande det Gud vill utaf hjertat.
7 служіть із зичли́вістю, немов Господе́ві, а не лю́дям!
Med välviljoghet låter eder tycka, att I tjenen Herranom, och icke menniskom;
8 Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме оде́ржить від Господа, чи то раб, чи то вільний.
Vetande, att hvad godt hvar och en gör, det skall han igenfå af Herranom, ehvad han är tjenare eller fri.
9 А пани, — чиніть їм те са́ме, занеха́юйте погро́зи, знайте, що для вас і для них є на небі Госпо́дь, а Він на обличчя не дивиться!
Och I herrar, görer ock detsamma emot dem, och öfvergifver trug; vetande, att ock edar Herre är i himmelen, och för honom är intet anseende till personen.
10 Наре́шті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могу́тністю сили Його!
På det sista, käre bröder, varer starke i Herranom, och i hans starkhets magt.
11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хи́трощів диявольських.
Ikläder eder allt Guds harnesk, på det I mågen stå emot djefvulens listiga anlopp.
12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти вла́ди, проти світоправителів цієї те́мряви, проти піднебесних ду́хів зло́би. (aiōn g165)
Ty vi hafvom icke strid emot kött och blod; utan emot Förstar och väldiga, nämliga emot verldenes herrar, de som regera i denna verldenes mörker, emot de onda andar under himmelen. (aiōn g165)
13 Через це візьміть повну Божу збро́ю, щоб могли ви дати о́пір дня злого, і, все виконавши, витримати.
Derföre, tager på eder allt Guds harnesk, att I mågen emotstå i den onda dagen, och all ting väl uträtta, och beståndande blifva.
14 Отже, стійте, підперезавши сте́гна свої правдою, і зодягнувшись у броню́ праведности,
Så står nu omgjordade kringom edra länder med sanningene, och iklädde rättfärdighetenes kräfveto;
15 і взувши ноги в готовість Єва́нгелії миру.
Och fötterna skodde, att I mågen redo vara till fridsens Evangelium.
16 А найбільш над усе візьміть щита́ віри, яким зможете погасити всі огне́нні стрі́ли лукавого.
Men öfver all ting tager trones sköld, med hvilkom I kunnen utsläcka all hins ondas glödande skott.
17 Візьміть і шоло́ма спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
Och tager på eder salighetenes hjelm, och Andans svärd, som är Guds ord;
18 Усякою молитвою й благанням кожного ча́су моліться у Дусі, а для того пильнуйте з повною витрива́лістю та молитвою за всіх святих,
I all bön och åkallan, alltid bedjande i Andanom; och vaker dertill, med all idkelighet, och bön för all helgon;
19 і за мене, щоб да́не було́ мені слово відкрити уста́ свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Єва́нгелії,
Och för mig, att mig måtte gifvet varda tala dristeliga med öppen mun, att jag måtte kunniga göra Evangelii hemlighet;
20 для якої посо́л я в кайда́нах, щоб сміли́во про неї звіщати, як належить мені.
Hvilkets bådskap jag är i denna kedjon; på det jag deruti må fri tala, som mig bör tala.
21 А щоб знали і ви щось про мене, та що́ я роблю́, то все вам розпові́сть Тихи́к, улю́блений брат і в Господі вірний служи́тель,
Men på det I mågen ock veta, huru med oss tillstår, och hvad jag gör, skall Tychicus, min älskelige broder och trogne tjenare i Herranom, eder undervisa;
22 якого послав я до вас на це са́ме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він поті́шив.
Hvilken jag derföre sände till eder, att I skolen få veta, huru med mig tillstår; och att han skulle trösta edor hjerta.
23 Мир брата́м і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
Frid vare bröderna, och kärlek med trone, af Gud Fader och Herranom Jesu Christo.
24 Благода́ть зо всіма́, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амі́нь.
Nåd vare med allom, som vår Herra Jesum Christum rättsinneliga kär hafva. Amen.

< До ефесян 6 >