До ефесян 5
1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
Урмаць дар пилда луй Думнезеу ка ниште копий пряюбиць.
2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
Трэиць ын драгосте, дупэ кум ши Христос не-а юбит ши С-а дат пе Сине пентру ной „ка ун принос ши ка о жертфэ де бун мирос” луй Думнезеу.
3 А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
Курвия сау орьче алтфел де некурэцие, сау лэкомия де авере нич сэ ну фие помените ынтре вой, аша кум се кувине унор сфинць.
4 і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
Сэ ну се аудэ нич кувинте поркоасе, нич ворбе некибзуите, нич глуме проасте, каре ну сунт кувиинчоасе, чи май деграбэ кувинте де мулцумире.
5 Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
Кэч штиць бине кэ ничун курвар, ничун стрикат, ничун лаком де авере, каре есте ун ынкинэтор ла идоль, н-аре парте де моштенире ын Ымпэрэция луй Христос ши а луй Думнезеу.
6 Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
Нимень сэ ну вэ ыншеле ку ворбе дешарте, кэч дин причина ачестор лукрурь вине мыния луй Думнезеу песте оамений неаскултэторь.
7 тож не будьте їм спільниками!
Сэ ну вэ ынтовэрэшиць дар делок ку ей.
8 Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
Одиниоарэ ераць ынтунерик, дар акум сунтець луминэ ын Домнул. Умблаць деч ка ниште копий ай луминий.
9 бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
Кэч родул луминий стэ ын орьче бунэтате, ын неприхэнире ши ын адевэр.
10 Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
Черчетаць че есте плэкут ынаинтя Домнулуй
11 і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
ши ну луаць делок парте ла лукрэриле неродитоаре але ынтунерикулуй, ба ынкэ май деграбэ осындици-ле.
12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
Кэч е рушине нумай сэ спунем че фак ей ын аскунс.
13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
Дар тоате ачесте лукрурь, кынд сунт осындите де луминэ, сунт дате ла ивялэ; пентру кэ чея че скоате тотул ла ивялэ есте лумина.
14 Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
Де ачея зиче: „Дештяптэ-те ту, каре дормь, скоалэ-те дин морць, ши Христос те ва лумина.”
15 Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
Луаць сяма деч сэ умблаць ку бэгаре де сямэ, ну ка ниште неынцелепць, чи ка ниште ынцелепць.
16 використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
Рэскумпэраць время, кэч зилеле сунт реле.
17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
Де ачея ну фиць непричепуць, чи ынцелеӂець каре есте воя Домнулуй.
18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
Ну вэ ымбэтаць де вин, ачаста есте дестрэбэларе. Димпотривэ, фиць плинь де Дух.
19 розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
Ворбиць ынтре вой ку псалмь, ку кынтэрь де лаудэ ши ку кынтэрь духовничешть ши кынтаць ши адучець дин тоатэ инима лаудэ Домнулуй.
20 дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
Мулцумиць тотдяуна луй Думнезеу Татэл пентру тоате лукруриле ын Нумеле Домнулуй ностру Исус Христос.
21 ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
Супунеци-вэ уний алтора ын фрика луй Христос.
22 Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
Невестелор, фиць супусе бэрбацилор воштри ка Домнулуй,
23 бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
кэч бэрбатул есте капул невестей, дупэ кум ши Христос есте капул Бисеричий, Ел, Мынтуиторул трупулуй.
24 І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
Ши, дупэ кум Бисерика есте супусэ луй Христос, тот аша ши невестеле сэ фие супусе бэрбацилор лор ын тоате лукруриле.
25 Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
Бэрбацилор, юбици-вэ невестеле кум а юбит ши Христос Бисерика ши С-а дат пе Сине пентру еа,
26 щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
ка с-о сфинцяскэ, дупэ че а курэцит-о прин ботезул ку апэ прин Кувынт,
27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
ка сэ ынфэцишезе ынаинтя Луй ачастэ Бисерикэ, слэвитэ, фэрэ патэ, фэрэ збырчитурэ сау алтчева де фелул ачеста, чи сфынтэ ши фэрэ приханэ.
28 Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
Тот аша требуе сэ-шь юбяскэ ши бэрбаций невестеле, ка пе трупуриле лор. Чине ышь юбеште неваста се юбеште пе сине ынсушь.
29 Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
Кэч нимень ну шь-а урыт вреодатэ трупул луй, чи ыл хрэнеште, ыл ынгрижеште ку драг, ка ши Христос Бисерика;
30 бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
пентру кэ ной сунтем мэдуларе але трупулуй Луй, карне дин карня Луй ши ос дин оаселе Луй.
31 „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
„Де ачея ва лэса омул пе татэл сэу ши пе мама са ши се ва липи де невастэ-са, ши чей дой вор фи ун сингур труп.”
32 Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
Тайна ачаста есте маре (ворбеск деспре Христос ши деспре Бисерикэ).
33 Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!
Ынколо, фиекаре дин вой сэ-шь юбяскэ неваста ка пе сине; ши неваста сэ се тямэ де бэрбат.
