До ефесян 5
1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
γινεσθε ουν μιμηται του θεου ως τεκνα αγαπητα
2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
και περιπατειτε εν αγαπη καθως και ο χριστος ηγαπησεν ημας και παρεδωκεν εαυτον υπερ ημων προσφοραν και θυσιαν τω θεω εις οσμην ευωδιας
3 А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
πορνεια δε και πασα ακαθαρσια η πλεονεξια μηδε ονομαζεσθω εν υμιν καθως πρεπει αγιοις
4 і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
και αισχροτης και μωρολογια η ευτραπελια τα ουκ ανηκοντα αλλα μαλλον ευχαριστια
5 Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
τουτο γαρ ιστε γινωσκοντες οτι πας πορνος η ακαθαρτος η πλεονεκτης ος εστιν ειδωλολατρης ουκ εχει κληρονομιαν εν τη βασιλεια του χριστου και θεου
6 Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
μηδεις υμας απατατω κενοις λογοις δια ταυτα γαρ ερχεται η οργη του θεου επι τους υιους της απειθειας
7 тож не будьте їм спільниками!
μη ουν γινεσθε συμμετοχοι αυτων
8 Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
ητε γαρ ποτε σκοτος νυν δε φως εν κυριω ως τεκνα φωτος περιπατειτε
9 бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
ο γαρ καρπος του πνευματος εν παση αγαθωσυνη και δικαιοσυνη και αληθεια
10 Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
δοκιμαζοντες τι εστιν ευαρεστον τω κυριω
11 і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
και μη συγκοινωνειτε τοις εργοις τοις ακαρποις του σκοτους μαλλον δε και ελεγχετε
12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
τα γαρ κρυφη γινομενα υπ αυτων αισχρον εστιν και λεγειν
13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
τα δε παντα ελεγχομενα υπο του φωτος φανερουται παν γαρ το φανερουμενον φως εστιν
14 Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
διο λεγει εγειραι ο καθευδων και αναστα εκ των νεκρων και επιφαυσει σοι ο χριστος
15 Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
βλεπετε ουν πως ακριβως περιπατειτε μη ως ασοφοι αλλ ως σοφοι
16 використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
εξαγοραζομενοι τον καιρον οτι αι ημεραι πονηραι εισιν
17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
δια τουτο μη γινεσθε αφρονες αλλα συνιεντες τι το θελημα του κυριου
18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
και μη μεθυσκεσθε οινω εν ω εστιν ασωτια αλλα πληρουσθε εν πνευματι
19 розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
λαλουντες εαυτοις ψαλμοις και υμνοις και ωδαις πνευματικαις αδοντες και ψαλλοντες εν τη καρδια υμων τω κυριω
20 дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
ευχαριστουντες παντοτε υπερ παντων εν ονοματι του κυριου ημων ιησου χριστου τω θεω και πατρι
21 ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
υποτασσομενοι αλληλοις εν φοβω θεου
22 Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
αι γυναικες τοις ιδιοις ανδρασιν υποτασσεσθε ως τω κυριω
23 бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
οτι ανηρ εστιν κεφαλη της γυναικος ως και ο χριστος κεφαλη της εκκλησιας και αυτος εστιν σωτηρ του σωματος
24 І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
αλλ ωσπερ η εκκλησια υποτασσεται τω χριστω ουτως και αι γυναικες τοις ιδιοις ανδρασιν εν παντι
25 Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
οι ανδρες αγαπατε τας γυναικας εαυτων καθως και ο χριστος ηγαπησεν την εκκλησιαν και εαυτον παρεδωκεν υπερ αυτης
26 щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
ινα αυτην αγιαση καθαρισας τω λουτρω του υδατος εν ρηματι
27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
ινα παραστηση αυτην εαυτω ενδοξον την εκκλησιαν μη εχουσαν σπιλον η ρυτιδα η τι των τοιουτων αλλ ινα η αγια και αμωμος
28 Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
ουτως οφειλουσιν οι ανδρες αγαπαν τας εαυτων γυναικας ως τα εαυτων σωματα ο αγαπων την εαυτου γυναικα εαυτον αγαπα
29 Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
ουδεις γαρ ποτε την εαυτου σαρκα εμισησεν αλλα εκτρεφει και θαλπει αυτην καθως και ο κυριος την εκκλησιαν
30 бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
οτι μελη εσμεν του σωματος αυτου εκ της σαρκος αυτου και εκ των οστεων αυτου
31 „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
αντι τουτου καταλειψει ανθρωπος τον πατερα αυτου και την μητερα και προσκολληθησεται προς την γυναικα αυτου και εσονται οι δυο εις σαρκα μιαν
32 Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
το μυστηριον τουτο μεγα εστιν εγω δε λεγω εις χριστον και εις την εκκλησιαν
33 Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!
πλην και υμεις οι καθ ενα εκαστος την εαυτου γυναικα ουτως αγαπατω ως εαυτον η δε γυνη ινα φοβηται τον ανδρα
