До ефесян 5
1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
Be ye therefore imitators of God, as beloved children,
2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
and walk in love, even as the Christ loved us, and delivered himself up for us, an offering and sacrifice to God for a sweet-smelling savour.
3 А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
But fornication and all uncleanness or unbridled lust, let it not be even named among you, as it becomes saints;
4 і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
and filthiness and foolish talking, or jesting, which are not convenient; but rather thanksgiving.
5 Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
For this ye are [well] informed of, knowing that no fornicator, or unclean person, or person of unbridled lust, who is an idolater, has inheritance in the kingdom of the Christ and God.
6 Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
Let no one deceive you with vain words, for on account of these things the wrath of God comes upon the sons of disobedience.
7 тож не будьте їм спільниками!
Be not ye therefore fellow-partakers with them;
8 Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
for ye were once darkness, but now light in [the] Lord; walk as children of light,
9 бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
(for the fruit of the light [is] in all goodness and righteousness and truth, )
10 Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
proving what is agreeable to the Lord;
11 і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
and do not have fellowship with the unfruitful works of darkness, but rather also reprove [them],
12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
for the things that are done by them in secret it is shameful even to say.
13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
But all things having their true character exposed by the light are made manifest; for that which makes everything manifest is light.
14 Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
Wherefore he says, Wake up, [thou] that sleepest, and arise up from among the dead, and the Christ shall shine upon thee.
15 Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
See therefore how ye walk carefully, not as unwise but as wise,
16 використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
redeeming the time, because the days are evil.
17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
For this reason be not foolish, but understanding what [is] the will of the Lord.
18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
And be not drunk with wine, in which is debauchery; but be filled with the Spirit,
19 розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
speaking to yourselves in psalms and hymns and spiritual songs, singing and chanting with your heart to the Lord;
20 дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
giving thanks at all times for all things to him [who is] God and [the] Father in the name of our Lord Jesus Christ,
21 ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
submitting yourselves to one another in [the] fear of Christ.
22 Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
Wives, [submit yourselves] to your own husbands, as to the Lord,
23 бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
for a husband is head of the wife, as also the Christ [is] head of the assembly. He [is] Saviour of the body.
24 І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
But even as the assembly is subjected to the Christ, so also wives to their own husbands in everything.
25 Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
Husbands, love your own wives, even as the Christ also loved the assembly, and has delivered himself up for it,
26 щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
in order that he might sanctify it, purifying [it] by the washing of water by [the] word,
27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
that he might present the assembly to himself glorious, having no spot, or wrinkle, or any of such things; but that it might be holy and blameless.
28 Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
So ought men also to love their own wives as their own bodies: he that loves his own wife loves himself.
29 Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
For no one has ever hated his own flesh, but nourishes and cherishes it, even as also the Christ the assembly:
30 бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
for we are members of his body; [we are of his flesh, and of his bones.]
31 „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
Because of this a man shall leave his father and mother, and shall be united to his wife, and the two shall be one flesh.
32 Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
This mystery is great, but I speak as to Christ, and as to the assembly.
33 Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!
But ye also, every one of you, let each so love his own wife as himself; but as to the wife [I speak] that she may fear the husband.
