Екклезіяст 9
1 Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учи́нки — у Божій руці, так само любов чи нена́висть: Люди́на не знає нічого, що є перед нею!
我留心考察這一切，終於看出：義人、智者和他們的行為，都在天主手裏；是愛是恨，人不知道；二者都能來到他們身上。
2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться!
無論是義人，是惡人，是好人，是壞人，是潔淨的人，是不潔淨的人，是獻祭的人，是不獻祭的人，都有同樣的命運；好人與罪人一樣，妄發誓的與怕發誓的也一樣。
3 Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять.
太陽之下所發生的一切事中，最不幸的是眾人都有同樣的命運；更有甚者，世人的心都充滿邪惡，有生之日，心懷狂妄，以後與死者相聚。
4 Хто знахо́диться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж ле́вові ме́ртвому!
的確，誰尚與活人有聯繫，還懷有希望，因為一隻活狗勝過一隻死獅。
5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них,
活著的人至少自知必死，而死了的人卻一無所知；他們再得不到報酬，因為連他們的記念也被人遺忘了。
6 і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється!
他們的愛好，他們的憎恨，他們的熱誠，皆已消失；在太陽下所發生的一切事，永遠再沒有他們的分。
7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподо́бав Собі твої вчинки!
你倒不如去快樂地吃你的飯，開懷暢飲你的酒，因為天主早已嘉納你所作的工作。
8 Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви!
你的衣服常要潔白，你頭上不要缺少香液。
9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї, — бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти!
在天主賜你在太陽下的一生虛幻歲月中，同你的愛妻共享人生之樂：這原是你在太陽下，一生從勞苦中所應得的一分。
10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости! (Sheol h7585)
你手能做什麼，就努力去做，因為在你所要去的陰府內，沒有工作，沒有計劃，沒有學問，沒有智慧。 (Sheol h7585)
11 Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!
我又在太陽下看見：善跑的不得競賽，勇將不得參戰，智者得不到食物，明白人得不到財富，博學者得不到寵幸，因為他們都遭遇了不幸的時運。
12 Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!
因為人不知道自己的時期，當凶險猝然而至的時候，人子為不幸的時運所獲，就像魚被網捕住，又像鳥被圈套套住。
13 Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
在太陽下我又得了一個智慧的經驗，依我看來，大有意義：
14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу.
有座小城，裏面居民不多；有位大王來攻打此城，把城圍住，周圍築了高壘。
15 Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну!
那時，城中有個貧賤卻具有智慧的人，他用自己的智慧，救了本城：可是人們卻忘了這貧賤的人。
16 І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
於是我說：智慧遠勝過武力；然而貧賤人的智慧卻被人輕忽，他的話卻沒有人聽。
17 Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими.
智者溫和的言語，比王者在愚人中的吶喊，更受歡迎。
18 Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.
智慧勝於武器；一個錯誤能破壞許多好事。
