Екклезіяст 8
1 Хто, як той мудрий, і зна́чення речі хто знає? Розсвітлює мудрість люди́ни обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
Ania ti nasirib a tao? Maysa a tao daytoy a makaammo ti kaipapanan dagiti paspasamak iti biag. Parparaniagen ti kinasirib ti tao ti rupana ken mabaliwan ti kinaunget ti rupana.
2 Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом.
Ballaaganka nga agtungpal kadagiti bilin ti ari gapu iti sapata ti Dios a salaknibanna isuna.
3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
Saanka nga agdardaras a pumanaw iti presensiana, ken saanka a tumakder a dumanggay iti maysa a banag a dakes, ta ar-aramiden ti ari ti aniaman a tartarigagayanna.
4 бо слово царе́ве — то вла́да, і хто йому скаже: „Що́ робиш?“
Agturturay ti sao ti ari, isu a siasino ti mangibaga kenkuana, “Ania ti ar-aramidem?
5 Хто виконує заповідь, той не пізна́є нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
Siasinoman a mangsalsalimetmet kadagiti bilbilin ti ari ket liklikanna iti pannakadangran. Mabigbig ti puso ti nasirib a tao ti umiso a pagturongan ken tiempo ti panangaramid.
6 Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо люди́ни числе́нне на ній,
Ta adda ti umno a sungbat iti tunggal pasamak ken adda umno a tiempo ti panagsungbat, gapu ta adu ti pakariribukan ti tao.
7 бо не знає, що буде, і я́к саме буде, хто їй розпові́сть?
Awan ti makaammo no ania ti sumaruno a dumteng. Siasino ti makaibaga no ania ti dumteng?
8 Немає люди́ни, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і вла́ди нема над днем смерти, і на війні нема зві́льнення, і пана свого́ не врятує безбожність.
Awan siasinoman nga addaan ti turay iti anges ti biag a mangpasardeng iti panagang-anges, ken awan iti makaituray iti aldaw ti pannakatayna. Awan ti maikkat manipud iti armada kabayatan ti pannakiranget, ken saan nga ispalen ti kinadangkes dagiti tagabuna.
9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала люди́на над люди́ною на лихо для неї.
Naamirisko amin dagitoy; inusarko ti pusok iti amin a kita ti trabaho a maar-aramid iti baba ti init. Adda iti tiempo a ti tao ket addaan iti pannakabalin nga agaramid iti kinadakes kadagiti dadduma.
10 І я бачив безбожних похо́ваних, і до їхнього гро́бу прихо́дили, а ті, що чинили добро́, повики́дані з місця святого, і в місті забуті. Марно́та й о це!
Isu a nakitak ti nadangkes a silalatak a naitanem. Naiyapanda iti nasantoan a disso ken naitabon ken indaydayaw ida dagiti tattao iti siudad a nangaramidanda kadagiti kinadakes. Awan met laeng serserbina daytoy.
11 Що скоро не чиниться при́суд за вчинок лихий, тому́ серце лю́дських синів повне ними, щоб чинити лихе́.
No saan a maaramid a dagus ti dusa maibusor iti dakes a krimen, aw-awisenna dagiti puso dagiti tattao nga agaramid iti kinadakes.
12 Хоч сто раз чинить грішний лихе́, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що ти́м буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
Uray no agaramid iti dakes ti managbasol iti maminggasut a daras ket agbiag latta isuna iti atiddug a tiempo, ngem ammok a nasayaatto ti mapasamak kadagiti mangraraem iti Dios, dagiti mangidaydayaw iti presensiana kadakuada.
13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має!
Ngem saanto a nasayaat ti mapasamak iti nadangkes a tao; saanto a mapaatiddug ti biagna. Kasla aglablabas nga aniniwan dagiti aldawna gapu ta saanna nga idaydayaw ti Dios.
14 Є марно́та, яка на землі ді́ється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добрео спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марно́та й оце!
Adda pay ti kasla awan serserbina nga alingasaw—maysa pay a banag a maar-aramid iti rabaw ti daga. Mapaspasamak dagiti banbanag kadagiti nalinteg a tattao a kas mapaspasamak kadagiti nadangkes a tattao ken mapaspasamak dagiti banbanag kadagiti nadangkes a tattao a kas mapaspasamak dagitoy kadagiti nalinteg a tattao. Ibagak a daytoy ket awan met laeng serserbina nga alingasaw.
15 І радість я похваляв: що немає люди́ні під сонцем добра́, хіба тільки щоб їсти, та пити та ті́шитися, і оце супрово́дить її в її праці за ча́су життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
Isu nga isingasingko ti kinaragsak, gapu ta awan ti nasaysayaat a banag para iti tao iti baba ti init ngem ti mangan ken uminom ken agragsak. Ti kinaragsak ti mangkuyog kenkuana iti trabahona iti amin nga al-aldaw ti biagna nga inted ti Dios kenkuana iti baba ti init.
16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить люди́на своїми очима,
Idi inusarko ti pusok a mangammo iti kinasirib ken tapno maawatak dagiti trabaho a maar-aramid iti rabaw ti daga, masansan a maar-aramid ti trabaho nga awan ti turog iti rabii ken iti aldaw,
17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може люди́на збагнути чину, під сонцем учи́неного! Тому скільки люди́на не тру́диться, щоб дошукатись цього, то не зна́йде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти!
kalpasanna pinanunotko dagiti amin nga aramid ti Dios, ken saan a maawatan dayta a tao ti trabaho a maar-aramid iti baba ti init. Uray no kasano ti panagbannog ti tao a mangbiruk kadagiti sungbat, saanna a masarakan dagitoy. Uray no patien ti masirib a tao a nalabit nga ammona, saanna a pudno nga ammo.
