Екклезіяст 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
El buen nombre es mejor que el perfume fino, y el día de la muerte mejor que el día del nacimiento.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
Es mejor ir a la casa del luto que a la casa del banquete; porque ése es el fin de todos los hombres, y los vivos deben tenerlo en cuenta.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Mejor es la tristeza que la risa, porque con la tristeza del rostro el corazón se hace bueno.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
El corazón de los sabios está en la casa del luto; pero el corazón de los necios está en la casa de la alegría.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
Mejor es oír la reprensión de los sabios que oír la canción de los necios.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
Porque como el crepitar de las espinas debajo de la olla, así es la risa del necio. Esto también es vanidad.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Ciertamente la extorsión hace necio al sabio; y el soborno destruye el entendimiento.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Mejor es el fin de una cosa que su principio. El paciente de espíritu es mejor que el orgulloso de espíritu.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
No te apresures en tu espíritu a enojarte, porque la ira reposa en el seno de los necios.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
No digas: “¿Por qué los días anteriores eran mejores que éstos?” Porque no preguntas con sabiduría sobre esto.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
La sabiduría es tan buena como una herencia. Sí, es más excelente para los que ven el sol.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
Porque la sabiduría es una defensa, así como el dinero es una defensa; pero la excelencia del conocimiento es que la sabiduría preserva la vida de quien la tiene.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Considerad la obra de Dios, pues ¿quién podrá enderezar lo que él ha hecho torcido?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
En el día de la prosperidad alégrate, y en el día de la adversidad considera; sí, Dios ha hecho lo uno junto a lo otro, para que el hombre no descubra nada después de él.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Todo esto lo he visto en mis días de vanidad: hay un justo que perece en su justicia, y hay un malvado que vive mucho tiempo en su maldad.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
No seas demasiado justo, ni te hagas demasiado sabio. ¿Por qué has de destruirte a ti mismo?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
No seas demasiado malvado, ni seas necio. ¿Por qué has de morir antes de tiempo?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
Es bueno que te apoderes de esto. Sí, tampoco retires tu mano de eso; porque el que teme a Dios saldrá de todas ellas.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
La sabiduría es una fuerza para el sabio más que diez gobernantes que hay en una ciudad.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Ciertamente no hay un justo en la tierra que haga el bien y no peque.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Tampoco prestes atención a todas las palabras que se pronuncian, no sea que oigas a tu siervo maldecirte;
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
porque a menudo tu propio corazón sabe que tú mismo has maldecido a otros.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
Todo esto lo he probado con sabiduría. Dije: “Seré sabio”; pero estuvo lejos de mí.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
Lo que es, está lejos y es muy profundo. ¿Quién puede descubrirlo?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
Me volví, y mi corazón buscó conocer y escudriñar, y buscar la sabiduría y el esquema de las cosas, y saber que la maldad es estupidez, y que la necedad es locura.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
Más amarga que la muerte me parece la mujer cuyo corazón es lazos y trampas, cuyas manos son cadenas. El que agrada a Dios escapará de ella; pero el pecador quedará atrapado por ella.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
“He encontrado esto”, dice el Predicador, “para encontrar una explicación
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
que mi alma aún busca, pero no he encontrado. He encontrado un hombre entre mil, pero no he encontrado una mujer entre todos ellos.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
He aquí que sólo he encontrado esto: que Dios hizo al género humano recto; pero ellos buscan muchas invenciones.”
