Екклезіяст 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
Ibizo elihle lingcono kulamafutha amahle; losuku lokufa kulosuku lokuzalwa kwakhe.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
Kungcono ukuya endlini yokulila kulokuya endlini yedili; ngoba lokhu kuyisiphetho sakhe wonke umuntu; lophilayo uzakubeka enhliziyweni yakhe.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Usizi lungcono kulohleko, ngoba ngokudana kobuso inhliziyo yenziwa ngcono.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
Inhliziyo yabahlakaniphileyo isendlini yokulila, kodwa inhliziyo yezithutha isendlini yentokozo.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
Kungcono ukuzwa ukukhuza kohlakaniphileyo kulokuthi umuntu ezwe ingoma yezithutha.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
Ngoba njengokuchachamba kwameva ngaphansi kwembiza lunjalo uhleko lwesithutha. Lokhu lakho kuyize.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Isibili ucindezelo lwenza ohlakaniphileyo abe luhlanya, lesipho siyayichitha inhliziyo.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Singcono isiphetho sento kulokuqala kwayo; kungcono ukubekezela komoya kulokuziphakamisa komoya.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Ungaphangisi emoyeni wakho ukuthukuthela, ngoba ukuthukuthela kuhlala esifubeni sezithutha.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Ungatsho ukuthi: Kwenziwa yini ukuthi insuku zakuqala zibe ngcono kulalezi? Ngoba kawubuzi ngenhlakanipho ngalokhu.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
Inhlakanipho yinhle ilelifa, njalo kulenzuzo kwabalibonayo ilanga.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
Ngoba inhlakanipho iyisivikelo, imali iyisivikelo; kodwa ubungcono bolwazi yikuthi lunika impilo kubaninilo.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Nakana umsebenzi kaNkulunkulu; ngoba ngubani olakho ukwelula akugobisileyo?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
Thokoza ngosuku lokuphumelela, kodwa ngosuku lobubi nakana: UNkulunkulu ulwenzile lalolu lwaba njengalolo, ukuze umuntu angatholi lutho oluzakuba khona emva kwakhe.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Konke ngikubonile ensukwini zokuyize kwami: Kukhona olungileyo obhubhela ekulungeni kwakhe, njalo kukhona omubi owelula impilo yakhe ebubini bakhe.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Ungabi ngolungileyo ngokudlulisayo, futhi ungahlakaniphi okwedlulisileyo; uzichithelani?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Ungabi ngomubi ngokudlulisayo, futhi ungabi yisiwula; uzafelani kungakabi yisikhathi sakho?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
Kuhle ukuthi ubambelele kulokhu, yebo, ungabuyisi isandla sakho lakulokho; ngoba omesabayo uNkulunkulu uzaphepha kukho konke.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Inhlakanipho iyamqinisa ohlakaniphileyo okwedlula ababusi abalitshumi abasemzini.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Ngoba kakulamuntu olungileyo emhlabeni owenza okuhle angoni.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Futhi ungabeki inhliziyo yakho emazwini wonke akhulunywayo, ukuze ungezwa ukuthi inceku yakho iyakuthuka.
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
Ngoba ngezikhathi ezinengi lenhliziyo yakho iyakwazi ukuthi lawe uqobo ubathukile abanye.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
Konke lokhu ngikuhlolile ngenhlakanipho, ngathi: Ngizahlakanipha; kodwa kwakukhatshana lami.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
Okukhatshana, lokujule kakhulu, ngubani ozakufumana?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
Ngaphenduka mina lenhliziyo yami ukwazi lokuhlola lokudinga inhlakanipho, lesizatho sezinto, lokwazi inkohlakalo yobuwula, lobuthutha bobuhlanya.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
Ngasengithola okubaba kulokufa: Owesifazana onhliziyo yakhe iyimijibila lamambule, lezandla zakhe ziyizibopho. Olungileyo phambi kukaNkulunkulu uzaphepha kuye, kodwa isoni sizabanjwa nguye.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
Khangela, yilokhu engikutholileyo, utsho umTshumayeli, ngibeka okunye kokunye, ukuthola isizatho sezinto,
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
umphefumulo wami osasidinga kodwa kangisitholanga. Indoda eyodwa phakathi kwenkulungwane ngayithola, kodwa owesifazana phakathi kwabo bonke labo kangimtholanga.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
Khangela, yilokhu kuphela engikutholileyo, ukuthi uNkulunkulu wamenza umuntu waqonda; kodwa bona sebedinge amacebo amanengi.
