< Екклезіяст 7 >

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
Une bonne renommée vaut mieux qu'un bon parfum, et le jour de la mort que le jour de la naissance.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
Mieux vaut aller à la maison de deuil qu'aller à la maison de festin, car dans la première apparaît la fin de tout homme, et le vivant y applique son cœur.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Mieux vaut la tristesse que le rire, car un visage triste fait du bien au cœur.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
Le cœur des sages est dans la maison de deuil, et le cœur des insensés dans la maison de joie.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
Mieux vaut entendre la réprimande du sage que d'entendre la chanson des insensés.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
Car semblable au pétillement des épines sous la chaudière est le rire des insensés: c'est là encore une vanité.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Car l'oppression rend insensé le sage, et les présents corrompent le cœur.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Mieux vaut la fin d'une chose que son commencement; mieux vaut un esprit patient qu'un esprit hautain.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Ne te hâte pas dans ton esprit de t'irriter, car l'irritation repose dans le sein des insensés.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Ne dis pas: " D'où vient que les jours anciens étaient meilleurs que ceux-ci? " Car ce n'est pas par sagesse que tu interroges à ce sujet.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
La sagesse est bonne avec un patrimoine, et profitable à ceux qui voient le soleil.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
Car telle la protection de l'argent, telle la protection de la sagesse; mais un avantage du savoir, c'est que la sagesse fait vivre ceux qui la possèdent.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Regarde l'œuvre de Dieu: qui pourra redresser ce qu'il a courbé?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
Au jour du bonheur, sois joyeux, et au jour du malheur, réfléchis: Dieu a fait l'un comme l'autre, afin que l'homme ne découvre point ce qui doit lui arriver.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Tout ceci, je l'ai vu au jour de ma vanité: il y a tel juste qui périt dans sa justice, et il y a tel méchant qui prolonge sa vie dans sa méchanceté.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Ne sois pas juste à l'excès, et ne te montre pas sage outre mesure: pourquoi voudrais-tu te détruire?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Ne sois pas méchant à l'excès, et ne sois pas insensé: pourquoi voudrais-tu mourir avant ton temps?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
Il est bon que tu retiennes ceci, et que tu ne relâches pas ta main de cela, car celui qui craint Dieu évite tous ces excès.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
La sagesse donne au sage plus de force que n'en possèdent dix chefs qui sont dans la ville.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Car il n'y a pas sur terre d'homme juste qui fasse le bien sans jamais pécher.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Ne fais pas non plus attention à toutes les paroles qui se disent, de peur que tu n'entendes ton serviteur te maudire;
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
car ton cœur sait que bien des fois aussi tu as maudit les autres.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
J'ai reconnu vrai tout cela par la sagesse; j'ai dit: je veux être sage! mais la sagesse est restée loin de moi.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
Ce qui arrive est lointain, profond, profond: qui peut l'atteindre?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
Je me suis appliqué et mon cœur a cherché à connaître, à sonder et à poursuivre la sagesse et la raison des choses, et j'ai reconnu que la méchanceté est une démence, et qu'une conduite folle est un délire.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
Et j'ai trouvé plus amère que la mort la femme dont le cœur est un piège et un filet, et dont les mains sont des liens; celui qui est agréable à Dieu lui échappe, mais le pécheur sera enlacé par elle.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
Vois, j'ai trouvé ceci, dit l'Ecclésiaste, en considérant les choses une à une pour en découvrir la raison,
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
que mon âme a constamment cherchée, sans que je l'aie trouvée: J'ai trouvé un homme entre mille, mais je n'ai pas trouvé une femme dans le même nombre.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
Seulement, vois, j'ai trouvé ceci: C'est que Dieu a fait l'homme droit, mais eux cherchent beaucoup de subtilités.

< Екклезіяст 7 >