Екклезіяст 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
A good name is better than fine perfume; and the day of death better than the day of one's birth.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting: for that is the end of all men, and the living should take this to heart.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Sorrow is better than laughter; for by the sadness of the face the heart is made good.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool. This also is vanity.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Surely extortion makes the wise man foolish; and a bribe destroys the understanding.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Better is the end of a thing than its beginning. The patient in spirit is better than the proud in spirit.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Do not be hasty in your spirit to be angry, for anger rests in the bosom of fools.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Do not say, "Why were the former days better than these?" For you do not ask wisely about this.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
Wisdom is as good as an inheritance. Yes, it is more excellent for those who see the sun.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
For wisdom is a defense, even as money is a defense; but the excellency of knowledge is that wisdom preserves the life of him who has it.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Consider the work of God, for who can make that straight, which he has made crooked?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
In the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; yes, God has made the one side by side with the other, to the end that man should not find out anything after him.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
All this have I seen in my days of vanity: there is a righteous man who perishes in his righteousness, and there is a wicked man who lives long in his evildoing.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Do not be overly righteous, neither make yourself overly wise. Why should you destroy yourself?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Do not be too wicked, neither be foolish. Why should you die before your time?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
It is good that you should take hold of this. Yes, also from that do not withdraw your hand; for he who fears God will come forth from them all.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Wisdom is a strength to the wise man more than ten rulers who are in a city.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Surely there is not a righteous man on earth, who does good and doesn't sin.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Also do not take heed to all words that are spoken, lest you hear your servant curse you;
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
for often your own heart knows that you yourself have likewise cursed others.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
All this have I proved in wisdom. I said, "I will be wise;" but it was far from me.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
That which is, is far off and exceedingly deep. Who can find it out?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
I turned around, and my heart sought to know and to search out, and to seek wisdom and the scheme of things, and to know that wickedness is stupidity, and that foolishness is madness.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
I find more bitter than death the woman whose heart is snares and traps, whose hands are chains. Whoever pleases God shall escape from her; but the sinner will be ensnared by her.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
Look, this have I found, says the Preacher, one to another, to find out the scheme;
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
which my soul still seeks; but I have not found: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
Look, this only have I found, that God made humankind upright, but they search for many schemes.
