Екклезіяст 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
A good name is better than precious oil, and the day of death, better than the day of one's birth.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting; inasmuch as that is the end of all men: and let the living lay it to his heart.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Better is vexation than laughing; for through the sadness of the countenance the heart is made better.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of joy.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
It is better to hear the rebuke of the wise, than that a man should hear the song of fools.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool. Also this is vanity.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
For [exercising] oppression maketh a wise man mad; and bribery corrupteth the heart.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Better is the end of a thing than the beginning thereof: better is the patient in spirit than the proud in spirit.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Be not rash in thy spirit to be angry; for anger resteth in bosom of fools.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Thou must not say, How was it that the former days were better than these? for it is not out of wisdom that thou askest concerning this.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
Wisdom is better than an inheritance, yea, preferable for those that see the sun;
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
For under the shadow of wisdom [a man is equally well as] under the shadow of money; but the superior excellency of knowledge is, that wisdom giveth life to him that possesseth it.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Consider [then] the work of God; for who can make straight what he hath made crooked?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
On the day of prosperity be happy, but on the day of adversity look on: also this hath God made in equal measure with the other, to the end that man should not find the least to censure him.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
All things have I seen in the days of my vanity: there is many a righteous man that perisheth in his righteousness, and there is many a wicked man that liveth long in his wickedness.—
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Be not righteous over much; neither show thyself over wise: why wouldst thou destroy thyself?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Be not wicked over much, and be no fool: why wouldst thou die before thy time?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
It is good that thou shouldst take hold of that, and that also from this thou withdraw not thy hand; for he that feareth God will come forth out of them all.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Wisdom giveth more strength to the wise than ten rulers which were in the city.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
For no man is so righteous upon earth, that he should do always good, and never sin.—
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Also take no heed unto all the words that are spoken: lest thou hear thy servant cursing thee.
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
For oftentimes also doth thy own heart know that thou thyself likewise hast cursed others.—
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
All this have I proved by wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
Far is what formerly was so, and what was deep remaineth deep: who can find it out?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
Then I turned myself about together with my heart to know, and to search, and to seek out wisdom, and experience, and to know the wickedness of folly, and the foolishness of madness.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
And I find as more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and whose hands are bonds: he that is deemed good before God will escape from her; but the sinner will be caught by her.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
Behold, this have I found, saith Koheleth, [adding] one to the other, to find experience,
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
What my soul constantly sought, but I found it not; one man among a thousand did I find; but a woman among all these did I not find.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
Lo, this only did I find, that God hath made man upright; but they have sought for many [sinful] devices.
