Екклезіяст 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
A good name is better than fine perfume, and one’s day of death is better than his day of birth.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
It is better to enter a house of mourning than a house of feasting, since death is the end of every man, and the living should take this to heart.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Sorrow is better than laughter, for a sad countenance is good for the heart.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
The heart of the wise is in the house of mourning, but the heart of fools is in the house of pleasure.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
It is better to heed a wise man’s rebuke than to listen to the song of fools.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
For like the crackling of thorns under the pot, so is the laughter of the fool. This too is futile.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Surely extortion turns a wise man into a fool, and a bribe corrupts the heart.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
The end of a matter is better than the beginning, and a patient spirit is better than a proud one.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Do not be quickly provoked in your spirit, for anger settles in the lap of a fool.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Do not say, “Why were the old days better than these?” For it is unwise of you to ask about this.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
Wisdom, like an inheritance, is good, and it benefits those who see the sun.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
For wisdom, like money, is a shelter, and the advantage of knowledge is that wisdom preserves the life of its owner.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Consider the work of God: Who can straighten what He has bent?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
In the day of prosperity, be joyful, but in the day of adversity, consider this: God has made one of these along with the other, so that a man cannot discover anything that will come after him.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
In my futile life I have seen both of these: A righteous man perishing in his righteousness, and a wicked man living long in his wickedness.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Do not be overly righteous, and do not make yourself too wise. Why should you destroy yourself?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Do not be excessively wicked, and do not be a fool. Why should you die before your time?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
It is good to grasp the one and not let the other slip from your hand. For he who fears God will follow both warnings.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Wisdom makes the wise man stronger than ten rulers in a city.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Surely there is no righteous man on earth who does good and never sins.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Do not pay attention to every word that is spoken, or you may hear your servant cursing you.
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
For you know in your heart that many times you yourself have cursed others.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
All this I tested by wisdom, saying, “I resolve to be wise.” But it was beyond me.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
What exists is out of reach and very deep. Who can fathom it?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
I directed my mind to understand, to explore, to search out wisdom and explanations, and to understand the stupidity of wickedness and the folly of madness.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
And I find more bitter than death the woman who is a snare, whose heart is a net, and whose hands are chains. The man who pleases God escapes her, but the sinner is ensnared.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
“Behold,” says the Teacher, “I have discovered this by adding one thing to another to find an explanation.
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
While my soul was still searching but not finding, among a thousand I have found one upright man, but among all these I have not found one such woman.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
Only this have I found: I have discovered that God made men upright, but they have sought out many schemes.”
