Екклезіяст 6
1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:
There is an evil which I have seen under the sun, and it is abundant with man:
2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!
a man to whom God shall give wealth, and substance, and honour, and he wants nothing for his soul of all things that he shall desire, yet God shall not give him power to eat of it, for a stranger shall devour it: this is vanity, and an evil infirmity.
3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!
If a man beget a hundred [children], and live many years, yes, however abundant the days of his years shall be, yet [if] his soul shall not be satisfied with good, and also he have no burial; I said, An untimely birth is better than he.
4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —
For he came in vanity, and departs in darkness, and his name shall be covered in darkness.
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!
Moreover he has not seen the sun, nor known rest: there is [no more rest] to this one than another.
6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?
Though he has lived to the return of a thousand years, yet he has seen no good: do not all go to one place?
7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.
All the labour of a man is for his mouth, and yet the appetite shall not be satisfied.
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?
For [what] advantage has the wise man over the fool, since [even] the poor knows how to walk in the direction of life?
9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...
The sight of the eyes is better than that which wanders in soul: this is also vanity, and waywardness of spirit.
10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,
If anything has been, its name has already been called: and it is known what man is; neither can he contend with him who is stronger than he.
11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?
For there are many things which increase vanity.
12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?
What advantage has a man? for who knows [what is] good for a man in his life, [during] the number of the life of the days of his vanity? and he has spent them as a shadow; for who shall tell a man what shall be after him under the sun?
