Екклезіяст 6

1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:

我见日光之下有一宗祸患重压在人身上，

2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!

就是人蒙 神赐他资财、丰富、尊荣，以致他心里所愿的一样都不缺，只是 神使他不能吃用，反有外人来吃用。这是虚空，也是祸患。

3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!

人若生一百个儿子，活许多岁数，以致他的年日甚多，心里却不得满享福乐，又不得埋葬；据我说，那不到期而落的胎比他倒好。

4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —

因为虚虚而来，暗暗而去，名字被黑暗遮蔽，

5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!

并且没有见过天日，也毫无知觉；这胎，比那人倒享安息。

6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

那人虽然活千年，再活千年，却不享福，众人岂不都归一个地方去吗？

7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.

人的劳碌都为口腹，心里却不知足。

8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

这样看来，智慧人比愚昧人有什么长处呢？穷人在众人面前知道如何行，有什么长处呢？

9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...

眼睛所看的比心里妄想的倒好。这也是虚空，也是捕风。

10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,

先前所有的，早已起了名，并知道何为人，他也不能与那比自己力大的相争。

11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?

加增虚浮的事既多，这与人有什么益处呢？

12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?

人一生虚度的日子，就如影儿经过，谁知道什么与他有益呢？谁能告诉他身后在日光之下有什么事呢？