< Екклезіяст 5 >
1 Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, — це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічо́го вони, окрім чи́нення зла!
你往天主的殿裏去時,要小心邁步;你前去聽道,勝過愚人獻祭,因為他們只知作惡。
2 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!
你不要在天主前冒然開口,你的心也不要急於發言應許,因為天主在天上,你在地下,為此你說話應當簡單。
3 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.
因為夜夢由於事務繁雜,亂語出於多言。
4 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!
你一向天主許願,就不可拖延償還,因為他不喜歡人怠慢;你許了願,就應速還;
5 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!
不許願好過許而不還。
6 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?
不要放任你的口,使你陷於罪過,免得你在使者前說是「錯許了。」為何要天主因你這句話而發怒,破壞你手中的工作﹖
7 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!
多夢多虛幻,多言多糊塗;你要敬畏天主。
8 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.
你若在某省看見欺壓窮人,違犯公道和正義的事,不必對此驚奇,因為高者之上還有更高者在上鑒察,而他們之上還有更高者。
9 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
國家全面的利益,在乎有一位關心農業的君王。
10 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!
愛錢的,錢不能使他滿足;愛財的,進益不能使他滿足:這也是空虛。
11 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?
錢財增多,消費的人也隨之增多;財主除飽享眼福外,能有什麼益處﹖
12 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.
工人不論吃多吃少,總睡得甘甜;飽食的富人,卻難於安眠。
13 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —
我看見在太陽下有一件慘痛的事:財主積蓄財富,反而害了自己。
14 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:
生意一次失敗,財產盡失:生了個兒子,手中一無所有。
15 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!
他赤身出離母胎,也照樣赤身歸去;他勞力之所得,絲毫不能帶去。
16 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?
這也是一件慘痛的事:他怎樣來,也怎樣去;他操勞追風,究有什麼益處;
17 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.
況且他一生在黑暗中生活,遭受許多煩惱、疾病和悲憤的事。
18 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!
我所認為幸福美滿的事,是人在天主所賞的少數歲月內,有吃有喝,且享受他在太陽下一切勞碌所得的福樂,這原是他應得的一分。
19 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!
的確,天主賞賜人財產和富裕,叫他能享用;能取得應有的一分,能享受勞碌所得的快樂,實是天主的恩賜。
20 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!
那麼,人就不甚顧慮人生歲月的短促,因為天主以喜樂充滿了他的心。