Екклезіяст 3
1 Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
To everything there is a season, and a time for every purpose under heaven:
2 час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
a time to be born and a time to die, a time to plant and a time to uproot,
3 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
a time to kill and a time to heal, a time to break down and a time to build,
4 час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
a time to weep and a time to laugh, a time to mourn and a time to dance,
5 час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
a time to cast away stones and a time to gather stones together, a time to embrace and a time to refrain from embracing,
6 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
a time to search and a time to count as lost, a time to keep and a time to discard,
7 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
a time to tear and a time to mend, a time to be silent and a time to speak,
8 час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
a time to love and a time to hate, a time for war and a time for peace.
9 Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
What does the worker gain from his toil?
10 Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
I have seen the burden that God has laid upon the sons of men to occupy them.
11 — усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
He has made everything beautiful in its time. He has also set eternity in the hearts of men, yet they cannot fathom the work that God has done from beginning to end.
12 Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
I know that there is nothing better for them than to rejoice and do good while they live,
13 I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
and also that every man should eat and drink and find satisfaction in all his labor—this is the gift of God.
14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
I know that everything God does endures forever; nothing can be added to it or taken from it. God does it so that they should fear Him.
15 Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
What exists has already been, and what will be has already been, for God will call to account what has passed.
16 І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
Furthermore, I saw under the sun that in the place of judgment there is wickedness, and in the place of righteousness there is wickedness.
17 Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
I said in my heart, “God will judge the righteous and the wicked, since there is a time for every activity and every deed.”
18 Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
I said to myself, “As for the sons of men, God tests them so that they may see for themselves that they are but beasts.”
19 бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
For the fates of both men and beasts are the same: As one dies, so dies the other—they all have the same breath. Man has no advantage over the animals, since everything is futile.
20 Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
All go to one place; all come from dust, and all return to dust.
21 Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
Who knows if the spirit of man rises upward and the spirit of the animal descends into the earth?
22 І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
I have seen that there is nothing better for a man than to enjoy his work, because that is his lot. For who can bring him to see what will come after him?
