Екклезіяст 10
1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
죽은 파리가 향기름으로 악취가 나게 하는 것 같이 적은 우매가 지혜와 존귀로 패하게 하느니라
2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
지혜자의 마음은 오른편에 있고 우매자의 마음은 왼편에 있느니라
3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
우매자는 길에 행할 때에도 지혜가 결핍하여 각 사람에게 자기의 우매한 것을 말하느니라
4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
주권자가 네게 분을 일으키거든 너는 네 자리를 떠나지 말라 공순이 큰 허물을 경하게 하느니라
5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
내가 해 아래서 한 가지 폐단 곧 주권자에게서 나는 허물인 듯한 것을 보았노니
6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
우매자가 크게 높은 지위를 얻고 부자가 낮은 지위에 앉는도다
7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
또 보았노니 종들은 말을 타고 방백들은 종처럼 땅에 걸어 다니는도다
8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
함정을 파는 자는 거기 빠질 것이요 담을 허는 자는 뱀에게 물리리라
9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
돌을 떠내는 자는 그로 인하여 상할 것이요 나무를 쪼개는 자는 그로 인하여 위험을 당하리라
10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
무딘 철 연장 날을 갈지 아니하면 힘이 더 드느니라 오직 지혜는 성공하기에 유익하니라
11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
방술을 베풀기 전에 뱀에게 물렸으면 술객은 무용하니라
12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
지혜자의 입의 말은 은혜로우나 우매자의 입술은 자기를 삼키나니
13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
그 입의 말의 시작은 우매요 끝은 광패니라
14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
우매자는 말을 많이 하거니와 사람이 장래 일을 알지 못하나니 신후사를 알게 할 자가 누구이냐
15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
우매자들의 수고는 제각기 곤하게 할 뿐이라 저희는 성읍에 들어갈 줄도 알지 못함이니라
16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
왕은 어리고 대신들은 아침에 연락하는 이 나라여 화가 있도다
17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
왕은 귀족의 아들이요 대신들은 취하려 함이 아니라 기력을 보하려고 마땅한 때에 먹는 이 나라여 복이 있도다
18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
게으른즉 석가래가 퇴락하고 손이 풀어진즉 집이 새느니라
19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
잔치는 희락을 위하여 베푸는 것이요 포도주는 생명을 기쁘게 하는 것이나 돈은 범사에 응용되느니라
20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
심중에라도 왕을 저주하지 말며 침방에서라도 부자를 저주하지 말라 공중의 새가 그 소리를 전하고 날짐승이 그 일을 전파할 것임이니라
