Екклезіяст 10
1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
死し蝿は和香者の膏を臭くしこれを腐らす 少許の愚癡は智能と尊榮よりも重し
2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
智者の心はその右に愚者の心はその左に行くなり
3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
愚者は出て途を行にあたりてその心たらず自己の愚なることを一切の人に告ぐ
4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
君長たる者汝にむかひて腹たつとも汝の本處を離るる勿れ温順は大なる愆を生ぜしめざるなり
5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
我日の下に一の患事あるを見たり是は君長たる者よりいづる過誤に似たり
6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
すなはち愚なる者高き位に置かれ貴き者卑き處に坐る
7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
我また僕たる者が馬に乗り王侯たる者が僕のごとく地の上に歩むを観たり
8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
坑を据る者はみづから之におちいり石垣を毀つ者は蛇に咬れん
9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
石を打くだく者はそれがために傷を受け木を割る者はそれがために危難に遭ん
10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
鐵の鈍くなれるあらんにその刃を磨ざれば力を多く之にもちひざるを得ず 智慧は功を成に益あるなり
11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
蛇もし呪術を聴ずして咬ば呪術師は用なし
12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
智者の口の言語は恩徳あり 愚者の唇はその身を呑ほろぼす
13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
愚者の口の言は始は愚なり またその言は終は狂妄にして惡し
14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
愚者は言詞を衆くす 人は後に有ん事を知ず 誰かその身の後にあらんところの事を述るを得ん
15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
愚者の労苦はその身を疲らす彼は邑にいることをも知ざるなり
16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
その王は童子にしてその侯伯は朝に食をなず國よ 汝は禍なるかな
17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
その王は貴族の子またその侯伯は酔樂むためならず力を補ふために適宜き時に食をなす國よ 汝は福なるかな
18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
懶惰ところよりして屋背は落ち 手を垂をるところよりして家屋は漏る
19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
食事をもて笑ひ喜ぶの物となし洒をもて決樂を取れり 銀子は何事にも應ずるなり
20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
汝心の中にても王たる者を詛ふなかれ また寝室にても富者を詛なかれ 天空の鳥その聲を傳へ羽翼ある者その事を布べければなり
