Екклезіяст 10
1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
死んだはえは、香料を造る者のあぶらを臭くし、少しの愚痴は知恵と誉よりも重い。
2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
知者の心は彼を右に向けさせ、愚者の心は左に向けさせる。
3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
愚者は道を行く時、思慮が足りない、自分の愚かなことをすべての人に告げる。
4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
つかさたる者があなたに向かって立腹しても、あなたの所を離れてはならない。温順は大いなるとがを和らげるからである。
5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
わたしは日の下に一つの悪のあるのを見た。それはつかさたる者から出るあやまちに似ている。
6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
すなわち愚かなる者が高い地位に置かれ、富める者が卑しい所に座している。
7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
わたしはしもべたる者が馬に乗り、君たる者が奴隷のように徒歩であるくのを見た。
8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
穴を掘る者はみずからこれに陥り、石がきをこわす者は、へびにかまれる。
9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
石を切り出す者はそれがために傷をうけ、木を割る者はそれがために危険にさらされる。
10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
鉄が鈍くなったとき、人がその刃をみがかなければ、力を多くこれに用いねばならない。しかし、知恵は人を助けてなし遂げさせる。
11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
へびがもし呪文をかけられる前に、かみつけば、へび使は益がない。
12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
知者の口の言葉は恵みがある、しかし愚者のくちびるはその身を滅ぼす。
13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
愚者の口の言葉の初めは愚痴である、またその言葉の終りは悪い狂気である。
14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
愚者は言葉を多くする、しかし人はだれも後に起ることを知らない。だれがその身の後に起る事を告げることができようか。
15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
愚者の労苦はその身を疲れさせる、彼は町にはいる道をさえ知らない。
16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
あなたの王はわらべであって、その君たちが朝から、ごちそうを食べる国よ、あなたはわざわいだ。
17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
あなたの王は自主の子であって、その君たちが酔うためでなく、力を得るために、適当な時にごちそうを食べる国よ、あなたはさいわいだ。
18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
怠惰によって屋根は落ち、無精によって家は漏る。
19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
食事は笑いのためになされ、酒は命を楽しませる。金銭はすべての事に応じる。
20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
あなたは心のうちでも王をのろってはならない、また寝室でも富める者をのろってはならない。空の鳥はあなたの声を伝え、翼のあるものは事を告げるからである。
