Екклезіяст 10
1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
Halált hozó légy büzhödtté, erjedővé teszi a kenőcskeverőnek olaját; nyomósabb bölcseségnél, dicsőségnél egy kevés balgaság.
2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
A bölcsnek szive jobbja felől van, és a balgának szíve balja felől.
3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Az úton is, a midőn a balgatag jár, hiányzik a szíve, és mindenkinek azt mondja, hogy balgatag ő.
4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
Ha az uralkodónak indulata fölgerjed ellened, helyedet el ne hagyd, mert a szelídség nagy vétségeket enyhít.
5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
Van egy baj, melyet láttam a nap alatt, – mint egy tévedés, mely a hatalmastól ered:
6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
a balgaság nagy magasságba helyeztetett, míg a gazdagok alacsonyságban ülnek.
7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
Szolgákat láttam lovakon, míg vezérek a földön jártak, miként szolgák.
8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
A ki vermet ás, belé esik; s a ki falat áttör, azt kígyó marja meg.
9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
A ki köveket szakít ki, megsérül általuk, a ki fát hasogat, veszélyeztetik általa.
10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
Ha megtompult a vas s ő nem köszörülte meg az élét, akkor meg kell feszíteni az erőt, s ügyes eljárás nyereségét a bölcseség adja.
11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
Ha mar a kígyó, nem lévén igézés, akkor nincsen nyeresége a nyelv emberének.
12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
A bölcs szájának szavai csupa kellem, de a balgának ajkai megrontják őt;
13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
szája szavainak kezdete balgaság, szájának vége pedig gonosz eszelősség.
14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
S a balgatag szaporítja a szókat; nem tudja az ember azt, a mi lesz, és ahogy lesz ő utána, ki mondhatja meg neki?
15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
A balgának fáradsága kifárasztja őt, a ki nem tud a városba menni.
16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
Jaj neked ország, te melynek királya gyermek, míg vezéreid reggel étkeznek!
17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
Boldog vagy ország, te melynek királya nemesek fia, míg vezéreid a maga idején étkeznek – erőben és nem ivásban.
18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
Renyheség folytán sülyed a gerendázat és a kezek tunyasága folytán csepeg a ház.
19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
Vígságra készítenek lakomát és a bor megörvendezteti az életet; a pénz módot ad mindenre.
20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
Még gondolatodban se átkozd a királyt és hálóazobáidban se átkozd a gazdagot; mert az ég madara elviszi a hangot és a szárnyas tudtúl adja a szót.
