Екклезіяст 10
1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
Dead flies can make perfumed oil smell bad. Likewise a little foolishness outweighs great wisdom and honor.
2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
The mind of the wise person chooses the right side, but the mind of the fool goes left!
3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Just the way that fools walk down the road shows they have no sense, making clear to everyone their stupidity.
4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
If your superior gets angry with you, don't give up and leave. If you stay calm even bad mistakes can be resolved.
5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
I also realized there's another evil here on earth: rulers make a big mistake
6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
when they put fools in high positions, while those who are richly qualified are put in low positions.
7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
I've seen slaves riding on horseback, while princes walk on the ground like slaves.
8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
If you dig a pit, you could fall in. If you knock down a wall, you could be bitten by a snake.
9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
If you quarry stone, you could be injured. If you split logs, you could be hurt.
10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
If your ax is blunt and you don't sharpen it, you have to use a lot more force. Conclusion: being wise brings good results.
11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
If the snake bites the snake charmer before it's charmed, there's no benefit to the snake charmer!
12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
Wise words are beneficial, but fools destroy themselves by what they say.
13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
Fools begin by saying foolish things, and end up talking evil nonsense.
14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Fools talk on and on, however no one knows what's going to happen, so who can say what the future holds?
15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Work makes fools so worn out they can't achieve anything.
16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
You're in trouble if the king of your country is young, and if your leaders are busy feasting from early morning.
17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
You're fortunate if your king comes from a noble family, and your leaders feast at the proper time to give themselves energy, and not to get drunk.
18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
Lazy people let their roofs collapse; idle people don't repair their leaky houses.
19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
A good meal brings pleasure; wine makes life pleasant; money provides for all needs.
20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
Don't talk badly about the king, not even in your thoughts. Don't talk badly about leaders, even in the privacy of your bedroom. A bird may hear what you say and fly away to tell them.
