Повторення Закону 7
1 Коли Господь, Бог твій, уведе і тебе до того кра́ю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене числе́нні поганські народи перед тобою: хітте́янина, і ґірґаше́янина, і аморе́янина, і ханаане́янина, і періззе́янина, і хівве́янина, і євусе́янина, — сім народів, численніших та міцніших за тебе.
When the LORD thy God shall bring thee into the land whither thou goest to possess it, and shall cast out many nations before thee, the Hittite, and the Girgashite, and the Amorite, and the Canaanite, and the Perizzite, and the Hivite, and the Jebusite, seven nations greater and mightier than thou;
2 І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, — не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.
and when the LORD thy God shall deliver them up before thee, and thou shalt smite them; then thou shalt utterly destroy them; thou shalt make no covenant with them, nor show mercy unto them;
3 І не споріднюйся з ними: дочки́ своєї не даси його синові, а його дочки́ не візьмеш для сина свого,
neither shalt thou make marriages with them: thy daughter thou shalt not give unto his son, nor his daughter shalt thou take unto thy son.
4 бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, — і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.
For he will turn away thy son from following Me, that they may serve other gods; so will the anger of the LORD be kindled against you, and He will destroy thee quickly.
5 Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дере́ва постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,
But thus shall ye deal with them: ye shall break down their altars, and dash in pieces their pillars, and hew down their Asherim, and burn their graven images with fire.
6 бо ти святий наро́д для Господа, Бога свого, — тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому ви́браним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
For thou art a holy people unto the LORD thy God: the LORD thy God hath chosen thee to be His own treasure, out of all peoples that are upon the face of the earth.
7 Не через числе́нність вашу понад усі народи Господь уподо́бав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,
The LORD did not set His love upon you, nor choose you, because ye were more in number than any people — for ye were the fewest of all peoples —
8 але з Господньої любови до вас, і через доде́ржання Його прися́ги, що присягнув був вашим батькам, — Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому ра́бства, з руки фараона, царя єгипетського.
but because the LORD loved you, and because He would keep the oath which He swore unto your fathers, hath the LORD brought you out with a mighty hand, and redeemed you out of the house of bondage, from the hand of Pharaoh king of Egypt.
9 І ти пізна́єш, що Господь, Бог твій, — Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто доде́ржує Його заповіді на тисячу поколінь,
Know therefore that the LORD thy God, He is God; the faithful God, who keepeth covenant and mercy with them that love Him and keep His commandments to a thousand generations;
10 і що надолу́жить нена́висникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого нена́висника, — відплатить йому самому.
and repayeth them that hate Him to their face, to destroy them; He will not be slack to him that hateth Him, He will repay him to his face.
11 А ти будеш виконувати заповіді й постанови та зако́ни, що Я сьогодні наказую виконувати їх.
Thou shalt therefore keep the commandment, and the statutes, and the ordinances, which I command thee this day, to do them.
12 І станеться, — за те, що ви будете слухатися цих зако́нів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.
And it shall come to pass, because ye hearken to these ordinances, and keep, and do them, that the LORD thy God shall keep with thee the covenant and the mercy which He swore unto thy fathers,
13 І буде Він любити тебе, і поблагосло́вить тебе, і розмно́жить тебе, і поблагосло́вить плід твоєї утро́би та плід твоєї землі, — збіжжя твоє, і сік твій виногра́дний, і сік твоїх оли́вок, по́рід биків твоїх і коті́ння ота́ри твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.
and He will love thee, and bless thee, and multiply thee; He will also bless the fruit of thy body and the fruit of thy land, thy corn and thy wine and thine oil, the increase of thy kine and the young of thy flock, in the land which He swore unto thy fathers to give thee.
14 Ти будеш благослове́нний поміж усіма наро́дами, — не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.
Thou shalt be blessed above all peoples; there shall not be male or female barren among you, or among your cattle.
15 І Господь відхи́лить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських неду́г, які ти знаєш, не наведе́ їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.
And the LORD will take away from thee all sickness; and He will put none of the evil diseases of Egypt, which thou knowest, upon thee, but will lay them upon all them that hate thee.
16 І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, — не змилосе́рдиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то па́стка для тебе.
And thou shalt consume all the peoples that the LORD thy God shall deliver unto thee; thine eye shall not pity them; neither shalt thou serve their gods; for that will be a snare unto thee.
17 Коли скажеш у серці своїм: „Ті люди численні́ші від мене, — як я зможу вигнати їх?“—
If thou shalt say in thy heart: 'These nations are more than I; how can I dispossess them?'
18 не бійся їх! Пильно пам'ятай, що́ зробив був Господь, Бог твій, фарао́нові та всьому Єгиптові, —
thou shalt not be afraid of them; thou shalt well remember what the LORD thy God did unto Pharaoh, and unto all Egypt:
19 ті великі випробо́вування, що бачили твої очі, і ознаки та чу́да, і сильну руку та ви́тягнене раме́но, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, — так Господь, Бог твій, учинить усім тим наро́дам, що ти їх боїшся.
the great trials which thine eyes saw, and the signs, and the wonders, and the mighty hand, and the outstretched arm, whereby the LORD thy God brought thee out; so shall the LORD thy God do unto all the peoples of whom thou art afraid.
20 Також і ше́ршнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.
Moreover the LORD thy God will send the hornet among them, until they that are left, and they that hide themselves, perish from before thee.
21 Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшни́й.
Thou shalt not be affrighted at them; for the LORD thy God is in the midst of thee, a God great and awful.
22 І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмно́жилася над тобою польова́ звірина́.
And the LORD thy God will cast out those nations before thee by little and little; thou mayest not consume them quickly, lest the beasts of the field increase upon thee.
23 І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побенте́жить їх великим бентеженням, аж поки не будуть ви́гублені.
But the LORD thy God shall deliver them up before thee, and shall discomfit them with a great discomfiture, until they be destroyed.
24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я́ з-під неба, — не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не ви́губиш їх.
And He shall deliver their kings into thy hand, and thou shalt make their name to perish from under heaven; there shall no man be able to stand against thee, until thou have destroyed them.
25 Бовва́нів їхніх богів попа́лите в огні, — не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не ві́зьмеш його собі, щоб тим не впасти до па́стки, бо то оги́да для Господа, Бога твого.
The graven images of their gods shall ye burn with fire; thou shalt not covet the silver or the gold that is on them, nor take it unto thee, lest thou be snared therein; for it is an abomination to the LORD thy God.
26 І не внесеш цієї оги́ди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зоги́диш її, і конче будеш бри́дитися нею, бо закля́ття вона.
And thou shalt not bring an abomination into thy house, and be accursed like unto it; thou shalt utterly detest it, and thou shalt utterly abhor it; for it is a devoted thing.
