Повторення Закону 4

1 А тепер, Ізра́їлю, послухай постанов та зако́нів, що я навчаю вас чинити, щоб жили́ ви, і ввійшли, й посіли цей край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам.

And now give ear, O Israel, to the laws and the decisions which I am teaching you, and do them; so that life may be yours, and you may go in and take for yourselves the land which the Lord, the God of your fathers, is giving you.

2 Не додава́йте до того, що я вам наказую, і не зменша́йте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.

Make no addition to the orders which I give you, and take nothing from them, but keep the orders of the Lord your God which I give you.

3 Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе.

Your eyes have seen what the Lord did because of Baal-peor: for destruction came from the Lord on all those among you who went after Baal-peor.

4 А ви, що ли́нули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні.

But you who kept faith with the Lord are living, every one of you, today.

5 Дивіться, — навчив я вас постанов та зако́нів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Кра́ю, куди ви входите, щоб посісти його.

I have been teaching you laws and decisions, as I was ordered to do by the Lord my God, so that you might keep them in the land to which you are going to take it for your heritage.

6 Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на оча́х наро́дів, що ви́слухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний наро́д, цей великий люд!

So keep these laws and do them; for so will your wisdom and good sense be clear in the eyes of the peoples, who hearing all these laws will say, Truly, this great nation is a wise and far-seeing people.

7 Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьки́х, як Господь, Бог наш, кожного ра́зу, як ми кличемо до Нього?

For what great nation has a god so near to them as the Lord our God is, whenever we are turned to him in prayer?

8 І хто і́нший такий великий народ, що має постанови й зако́ни такі справедливі, як увесь той Зако́н, що я даю перед вами сьогодні?

And what great nation has laws and decisions so right as all this law which I put before you today?

9 Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повихо́дили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до ві́дома синам твоїм та синам твоїх синів,

Only take care, and keep watch on your soul, for fear that the things which your eyes have seen go from your memory and from your heart all the days of your life; but let the knowledge of them be given to your children and to your children's children;

10 про день, коли стояв ти перед лицем Господа, Бога твого, на Хори́ві, як Господь говорив був до мене: „Збери Мені той народ, і вони слухатимуть слів Моїх, із яких навчаться боятися Мене по всі дні, скільки вони житимуть на землі, та й синів своїх понавча́ють“.

That day when you were waiting before the Lord your God in Horeb, and the Lord said to me, Make all the people come together, so that hearing my words they may go in fear of me all the days of their life on earth and give this teaching to their children.

11 І поприхо́дили ви, та й поставали під горою, а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка.

And you came near, waiting at the foot of the mountain; and flames of fire went up from the mountain to the heart of heaven, with dark clouds, and all was black as night.

12 І промовляв Господь до вас із сере́дини огню, — голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу.

And the voice of the Lord came to you out of the fire: the sound of his words came to your ears but you saw no form; there was nothing but a voice.

13 І Він оголосив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, — Десять Заповідей, і написав їх на двох камі́нних табли́цях.

And he gave you his agreement with you, the ten rules which you were to keep, which he put in writing on the two stones of the law.

14 А мені Господь наказав того ча́су навчати вас постанов та зако́нів, щоб виконували ви їх у краю́, куди ви перехо́дите володіти ним.

And the Lord gave me orders at that time to make clear to you these laws and decisions, so that you might do them in the land to which you are going, and which is to be your heritage.

15 І бу́дете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь до вас на Хориві з сере́дини огню,

So keep watch on yourselves with care; for you saw no form of any sort on the day when the voice of the Lord came to you in Horeb out of the heart of the fire:

16 щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось бовва́на, зобра́ження самця́ чи самиці,

So that you may not be turned to evil ways and make for yourselves an image in the form of any living thing, male or female,

17 зобра́ження всякої худобини, що на землі, зобра́ження всякого крилатого пта́ха, що літає під небом,

Or any beast of the earth, or winged bird of the air,

18 зобра́ження всякого плазу́ючого по землі, зобра́ження всякої риби, що в воді під землею,

Or of anything which goes flat on the earth, or any fish in the water under the earth.

19 і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, — усе військо небесне, щоб не був ти зве́дений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім наро́дам під усім небом.

And when your eyes are lifted up to heaven, and you see the sun and the moon and the stars, all the army of heaven, do not let yourselves be moved to give them worship, or become the servants of what the Lord has given equally to all peoples under heaven.

20 А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутни́чої пе́чі, — з Єгипту, щоб ви стали для Нього наро́дом наді́лу, як сьогодні це ви́дко.

But the Lord has taken you out of the flaming fire, out of Egypt, to be to him the people of his heritage, as you are today.

21 А Господь був розгнівався на мене за ваші діла́, і поклявся, що не перейду́ я Йорда́ну, і не ввійду́ до того хорошого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́дщину.

And the Lord was angry with me because of you, and made an oath that I was not to go over Jordan into the good land which the Lord is giving you for your heritage:

22 Бо я умру в цьому кра́ї, я не перейду́ Йорда́ну, а ви пере́йдете й посядете той хороший край.

But death is to come to me in this land, I may not go over Jordan: but you will go over and take that good land for your heritage.

23 Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі бовва́на на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій.

Take care that you do not let the agreement of the Lord your God, which he has made with you, go out of your mind, or make for yourselves images of any sort, against the orders which the Lord your God has given you.

24 Бо Господь, Бог твій, — Він палю́чий огонь, Бог за́здрісний.

For the Lord your God is an all-burning fire, and he will not let the honour which is his be given to any other.

25 Коли ти породиш синів, і синів твоїх синів, і поста́рієте ви в краю́, і зіпсуєтеся, і зробите бовва́на на подобу чогось, і зробите зло в оча́х Господа, Бога свого, та Його розгнівите́,

If, when you have had children and children's children, and have been living a long time in the land, you are turned to evil ways, and make an image of any sort, and do evil in the eyes of the Lord your God, moving him to wrath:

26 то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незаба́ром конче погинете в краю́, на вспадкува́ння якого ви перехо́дите туди Йорда́н. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете ви́гублені.

May heaven and earth be my witnesses against you today, that destruction will quickly overtake you, cutting you off from that land which you are going over Jordan to take; your days will not be long in that land, but you will come to a complete end.

27 І розпоро́шить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисле́нні поміж людами, куди попрова́дить вас Господь.

And the Lord will send you wandering among the peoples; only a small band of you will be kept from death among the nations where the Lord will send you.

28 І будете служити там богам, ділу рук лю́дських, дереву та каменеві, які не бачать, і не чують, і не їдять, і не нюхають.

There you will be the servants of gods, made by men's hands, of wood and stone, having no power of seeing or hearing or taking food or smelling.

29 Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то зна́йдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю.

But if in those lands you are turned again to the Lord your God, searching for him with all your heart and soul, he will not keep himself from you.

30 Як будеш у біді своїй, і коли спіткають тебе в кінці днів усі оці речі, то ве́рнешся ти до Господа, Бога свого, і послухаєш Його голосу.

When you are in trouble and all these things have come on you, if, in the future, you are turned again to the Lord your God, and give ear to his voice:

31 Бо Господь, Бог твій — Бог милости́вий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був.

Because the Lord your God is a God of mercy, he will not take away his help from you or let destruction overtake you, or be false to the agreement which he made by an oath with your fathers.

32 Бо питай но про перші дні, що були перше тебе, від того дня, коли Бог створив люди́ну на землі, і від кінця неба й аж до кінця неба, — чи бувало щось таке, як ця велика річ, або чи чуте було щось таке, як вона:

Give thought now to the days which are past, before your time, from the day when God first gave life to man on the earth, and searching from one end of heaven to the other, see if such a great thing as this has ever been, or if anything like it has been talked of in story.

33 чи чув народ голос Бога, що говорив із сере́дини огню, як чув ти і жив?

Has any people ever gone on living after hearing the voice of God out of the heart of the fire as you did?

34 Або чи намагався який бог піти взяти собі народ з-посеред іншого народу пробами, ознаками, і чудами, і війною, і сильною рукою, і раме́ном ви́тягненим, і стра́хами великими, як усе те, що зробив був вам Господь, Бог ваш, в Єгипті на оча́х твоїх?

Has God ever before taken a nation for himself from out of another nation, by punishments and signs and wonders, by war and by a strong hand and a stretched-out arm and great acts of wonder and fear, as the Lord your God did for you in Egypt, before your very eyes?

35 Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що Господь — Він Бог, і нема іншого, окрім Нього.

All this he let you see, so that you might be certain that the Lord is God and there is no other.

36 Він дав тобі з неба почути Його голос, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, і слова́ Його чув ти з сере́дини огню.

Out of heaven itself his voice came to you, teaching you; and on earth he let you see his great fire; and his words came to your ears out of the heart of the fire.

37 І тому, що кохав Він батьків твоїх, то вибрав їхнє насіння по них, і Сам Він вивів тебе Своєю великою силою з Єгипту,

And because of his love for your fathers, he took their seed and made it his, and he himself, present among you, took you out of Egypt by his great power;

38 щоб прогнати перед тобою народи, більші й сильніші за тебе, щоб ввести тебе, та дати тобі їхній край на спа́док, як сьогодні це ви́дко.

Driving out before you nations greater and stronger than you, to take you into their land and give it to you for your heritage, as at this day.

39 І пізнаєш сьогодні, і ві́зьмеш до серця свого, що Господь — Він Бог на небі вгорі й на землі долі, — іншого нема.

So today be certain, and keep the knowledge deep in your hearts, that the Lord is God, in heaven on high and here on earth; there is no other God.

40 І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продо́вжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні".

Then keep his laws and his orders which I give you today, so that it may be well for you and for your children after you, and that your lives may be long in the land which the Lord your God is giving you for ever.

41 Тоді виділив Мойсей три місті по той бік Йорда́ну на схід сонця,

Then Moses had three towns marked out on the far side of Jordan looking to the east;

42 щоб утікав туди убійник, що замордує свого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом ні вчора, ані позавчора. І втече він до одно́го з цих міст, і буде жити:

To which anyone causing the death of his neighbour in error and not through hate, might go in flight; so that in one of these towns he might be kept from death:

43 Бецер у пустині, у кра́ї рівниннім, Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.

The names of the towns were Bezer in the waste land, in the table-land, for the Reubenites; and Ramoth in Gilead for the Gadites; and Golan in Bashan for Manasseh.

44 І оце Зако́н, що Мойсей поклав перед Ізраїлевими синами,

This is the law which Moses put before the children of Israel:

45 оце свідо́цтва, і постанови, і зако́ни, що Мойсей говорив їх до Ізраїлевих синів при виході їх із Єгипту,

These are the rules and the laws and the decisions which Moses gave to the children of Israel after they came out of Egypt;

46 по той бік Йорда́ну в долині навпроти Бет-Пеору в краю́ Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, якого побив Мойсей та Ізраїлеві сини при виході їх із Єгипту.

On the far side of Jordan, in the valley facing Beth-peor, in the land of Sihon, king of the Amorites, who was ruling in Heshbon, whom Moses and the children of Israel overcame after they had come out of Egypt:

47 І вони оволоділи краєм його та краєм Оґа, башанського царя, обох аморейських царів, що по той бік Йорда́ну на схід сонця,

And they took his land for a heritage, and the land of Og, king of Bashan, the two kings of the Amorites, whose lands were on the other side of Jordan to the east;

48 від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і аж до гори Сіон, цебто Гермон,

From Aroer on the edge of the valley of the Arnon as far as Mount Sion, which is Hermon,

49 і ввесь степ по тім боці Йорда́ну на схід і аж до моря сте́пу під узбі́ччям Пісґі.

And all the Arabah on the far side of Jordan to the east, as far as the sea of the Arabah under the slopes of Pisgah.