Повторення Закону 21
1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде зна́йдений забитий, що впав на полі, і не буде відо́мим, хто́ вбив його,
Аще же обрящется убиеный на земли, юже Господь Бог дает тебе наследити, лежащь на поли, и не ведят убившаго и:
2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
да изыдут старцы и судии твои и да измерят до градов, иже окрест убиенаго:
3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
и будет град приближаяйся убиеному, и да возмут старейшины града того юницу от говяд, еюже не делано, и яже ярма не понесе:
4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці.
и да изведут старейшины града того юницу в дебрь суху, яже не оранна, ниже насеяна, и да пресекут жилы юницы в дебри:
5 І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза.
и да приступят жерцы Левити: яко сих избра Господь Бог твой предстояти Ему и благословляти во имя Его: и во устех их да будет всякое прекословие и всякая язва:
6 І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия.
и вси старейшины града того, приближающиися убиеному, да омыют руце над главою юницы, ейже пресечены суть жилы в дебри,
7 І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
и отвещавше да рекут: руце наши не пролияша крове сея, и очи наши не видеша:
8 Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров.
милостив буди людем Твоим Израилю, ихже извел еси, Господи, из земли Египетския, да не будет кровь неповинна на людех Твоих Израили: и очистится им кровь:
9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х.
ты же отимеши кровь неповинну от среды себе, аще сотвориши доброе и угодное пред Господем Богом твоим.
10 Коли ти ви́йдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополо́ниш із них полоне́них,
Аще же изыдеши на брань противу врагом твоим, и предаст я Господь Бог твой в руце твои, и плениши плен от них,
11 і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку,
и узриши в плене добру обличием, и возлюбиши ю, и поймеши ю себе в жену,
12 то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті.
и введеши ю внутрь в дом твой, и да обриеши главу ея, и да обрежеши ногти ея,
13 І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
и да совлечеши ризы пленныя ея с нея: и да сядет в дому твоем, и да плачется отца своего и матере своея месяц дний: и но сем внидеши к ней, и совокупишися с нею, и будет тебе жена.
14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
И будет аще не восхощеши ея, да отпустиши ю свободну, продажею же да не продаси ея на цене: да не отринеши ея, понеже смирил еси ю.
15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна знена́виджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та знена́виджена, і буде перворідний син від знена́видженої,
Аще же будут мужу две жены, едина от них люба, и другая не люба, и породят ему любая и нелюбая, и будет сын перворожденный от нелюбимыя:
16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої,
и будет в оньже день разделит сыном своим имение свое, не возможет первенцем быти сын любимыя, презрев сына нелюбимыя первенца:
17 але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства.
но сына нелюбимыя за первенца да признает, и даст ему сугубо от всего, еже обрящется ему, яко сей есть начало чад его, и сему достоит первенство.
18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докоря́тимуть йому, а він не буде їх слухатися,
Аще же кому будет сын непокорив и грубитель, не послушаяй гласа отца своего и гласа матере своея, и накажут его, и не послушает их,
19 то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця.
да возмут его отец его и мати его, и да изведут его пред старейшины града своего и пред врата места своего,
20 І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“.
и да рекут к мужем града своего: сын наш сей непокорив есть и грубитель и не слушает речи нашея, сластолюбствуя пиянствует:
21 І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
и да побиют его мужие града того камением, и да умрет: и измите злое от себе самих, да и прочии слышавше убоятся.
22 А коли буде на кому гріх смертного при́суду, і буде він убитий, і ти повісиш його на де́реві,
Аще же будет на ком грех, суд смертный, и да умрет, и повесите его на древе,
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.
да не пренощует тело его на древе, но во гробе погребите его в тойже день: яко проклят есть от Бога всяк висяй на древе: и да не оскверните земли, юже Господь Бог твой дает тебе во жребий.
