Повторення Закону 21
1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде зна́йдений забитий, що впав на полі, і не буде відо́мим, хто́ вбив його,
Дакэ, ын цара пе каре ць-о дэ ын стэпынире Домнул Думнезеул тэу, се гэсеште ынтинс ын мижлокул унуй кымп ун ом учис, фэрэ сэ се штие чине л-а ловит,
2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
бэтрыний ши жудекэторий тэй сэ се дукэ сэ мэсоаре депэртаря де ла трупул морт пынэ ын четэциле де примпрежур.
3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
Кынд се ва хотэры четатя чя май апропиятэ де трупул морт, бэтрыний дин четатя ачея сэ я о виця каре сэ ну фи фост пусэ ла мункэ ши каре сэ ну фи трас ла жуг.
4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці.
Сэ дукэ вицяуа ачея ынтр-о вале ку апэ каре ну сякэ ничодатэ ши унде ну се арэ, нич ну се сямэнэ; ши аколо сэ тае капул вицелей, ын вале.
5 І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза.
Атунч сэ се апропие преоций, фиий луй Леви, кэч пе ей й-а алес Домнул Думнезеул тэу ка сэ-Й служяскэ ши сэ бинекувынтезе ын Нумеле Домнулуй, ши ей требуе сэ хотэраскэ ын орьче чартэ ши ын орьче рэнире.
6 І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия.
Тоць бэтрыний дин четатя ачея чя май апропиятэ де трупул морт сэ-шь спеле мыниле пе вицяуа кэрея й-ау тэят капул ын вале.
7 І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
Ши, луынд кувынтул, сэ зикэ: ‘Мыниле ноастре н-ау вэрсат сынӂеле ачеста ши окий ноштри ну л-ау вэзут вэрсынду-се.
8 Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров.
Яртэ, Доамне, пе попорул Тэу Исраел, пе каре л-ай рэскумпэрат; ну пуне сынӂеле невиноват ын сокотяла попорулуй Тэу Исраел.’ Ши сынӂеле ачела ну-й ва фи пус ын сокотялэ.
9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х.
Астфел требуе сэ курэцешть дин мижлокул тэу сынӂеле невиноват, фэкынд че есте плэкут ынаинтя Домнулуй.
10 Коли ти ви́йдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополо́ниш із них полоне́них,
Кынд вей мерӂе ла рэзбой ымпотрива врэжмашилор тэй, дакэ Домнул ый дэ ын мыниле тале ши вей луа приншь дин ей,
11 і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку,
поате кэ принтре чей приншь вей ведя о фемее фрумоасэ ши вей дори с-о ей де невастэ.
12 то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті.
Атунч с-о адучь ынэунтрул касей тале. Еа сэ-шь радэ капул ши сэ-шь тае унгииле,
13 І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
сэ-шь лепеде хайнеле пе каре ле пурта кынд а фост принсэ, сэ локуяскэ ын каса та ши сэ плынгэ пе татэл ши пе мама ей о лунэ де зиле. Дупэ ачея, сэ те дучь ла еа, сэ-й фий бэрбат ши еа сэ-ць фие невастэ.
14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
Дакэ ну-ць ва май плэчя, с-о лашь сэ плече унде ва вои, дар ну вей путя с-о винзь пе арӂинт, нич сэ те порць ку еа ка ши ку о роабэ, пентру кэ ай ынжосит-о.
15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна знена́виджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та знена́виджена, і буде перворідний син від знена́видженої,
Дакэ ун ом каре аре доуэ невесте юбеште пе уна ши ну юбеште пе чялалтэ ши дакэ аре копий ку еле, дин каре ынтыюл нэскут есте де ла неваста пе каре н-о юбеште,
16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої,
кынд ышь ва ымпэрци авериле ынтре фиий луй, ну ва путя фаче ынтый нэскут пе фиул ачелея пе каре о юбеште, ын локул фиулуй ачелея пе каре н-о юбеште ши каре есте ынтыюл нэскут.
17 але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства.
Чи сэ рекуноаскэ де ынтый нэскут пе фиул ачелея пе каре н-о юбеште ши сэ-й дя о парте ындоитэ дин аверя луй, кэч фиул ачеста есте чел динтый род ал путерий луй ши луй и се кувине дрептул де ынтый нэскут.
18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докоря́тимуть йому, а він не буде їх слухатися,
Дакэ ун ом аре ун фиу неаскултэтор ши ындэрэтник, каре н-аскултэ нич де гласул татэлуй сэу, нич де гласул мамей луй ши ну-й аскултэ нич кяр дупэ че л-ау педепсит,
19 то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця.
татэл ши мама сэ-л я ши сэ-л дукэ ла бэтрыний четэций луй ши ла поарта локулуй ын каре локуеште.
20 І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“.
Сэ спунэ бэтрынилор четэций луй: ‘Ятэ, фиул ностру есте неаскултэтор ши ындэрэтник, н-аскултэ де гласул ностру ши есте лаком ши бецив.’
21 І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
Ши тоць оамений дин четатя луй сэ-л учидэ ку петре ши сэ моарэ. Астфел сэ курэцешть рэул дин мижлокул тэу, пентру ка тот Исраелул с-аудэ ши сэ се тямэ.
22 А коли буде на кому гріх смертного при́суду, і буде він убитий, і ти повісиш його на де́реві,
Дакэ се ва оморы ун ом каре а сэвыршит о нелеӂюире вредникэ де педяпса ку моартя ши л-ай спынзурат де ун лемн,
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.
трупул луй морт сэ ну стя ноаптя пе лемн, чи сэ-л ынгропь ын ачеяшь зи, кэч чел спынзурат есте блестемат ынаинтя луй Думнезеу, ши сэ ну спурчь цара пе каре ць-о дэ де моштенире Домнул Думнезеул тэу.
