< Повторення Закону 21 >
1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде зна́йдений забитий, що впав на полі, і не буде відо́мим, хто́ вбив його,
Si, dans le pays dont l’Éternel, ton Dieu, te donne la possession, l’on trouve étendu au milieu d’un champ un homme tué, sans que l’on sache qui l’a frappé,
2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
tes anciens et tes juges iront mesurer les distances à partir du cadavre jusqu’aux villes des environs.
3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
Quand on aura déterminé la ville la plus rapprochée du cadavre, les anciens de cette ville prendront une génisse qui n’ait point servi au travail et qui n’ait point tiré au joug.
4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці.
Ils feront descendre cette génisse vers un torrent qui jamais ne tarisse et où il n’y ait ni culture ni semence; et là, ils briseront la nuque à la génisse, dans le torrent.
5 І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза.
Alors s’approcheront les sacrificateurs, fils de Lévi; car l’Éternel, ton Dieu, les a choisis pour qu’ils le servent et qu’ils bénissent au nom de l’Éternel, et ce sont eux qui doivent prononcer sur toute contestation et sur toute blessure.
6 І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия.
Tous les anciens de cette ville la plus rapprochée du cadavre laveront leurs mains sur la génisse à laquelle on a brisé la nuque dans le torrent.
7 І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
Et prenant la parole, ils diront: Nos mains n’ont point répandu ce sang et nos yeux ne l’ont point vu répandre.
8 Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров.
Pardonne, ô Éternel! À ton peuple d’Israël, que tu as racheté; n’impute pas le sang innocent à ton peuple d’Israël, et ce sang ne lui sera point imputé.
9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х.
Ainsi, tu dois faire disparaître du milieu de toi le sang innocent, en faisant ce qui est droit aux yeux de l’Éternel.
10 Коли ти ви́йдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополо́ниш із них полоне́них,
Lorsque tu iras à la guerre contre tes ennemis, si l’Éternel les livre entre tes mains, et que tu leur fasses des prisonniers,
11 і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку,
peut-être verras-tu parmi les captives une femme belle de figure, et auras-tu le désir de la prendre pour femme.
12 то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті.
Alors tu l’amèneras dans l’intérieur de ta maison. Elle se rasera la tête et se fera les ongles,
13 І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
elle quittera les vêtements qu’elle portait quand elle a été prise, elle demeurera dans ta maison, et elle pleurera son père et sa mère pendant un mois. Après cela, tu iras vers elle, tu l’auras en ta possession, et elle sera ta femme.
14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
Si elle cesse de te plaire, tu la laisseras aller où elle voudra, tu ne pourras pas la vendre pour de l’argent ni la traiter comme esclave, parce que tu l’auras humiliée.
15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна знена́виджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та знена́виджена, і буде перворідний син від знена́видженої,
Si un homme, qui a deux femmes, aime l’une et n’aime pas l’autre, et s’il en a des fils dont le premier-né soit de la femme qu’il n’aime pas,
16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої,
il ne pourra point, quand il partagera son bien entre ses fils, reconnaître comme premier-né le fils de celle qu’il aime, à la place du fils de celle qu’il n’aime pas, et qui est le premier-né.
17 але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства.
Mais il reconnaîtra pour premier-né le fils de celle qu’il n’aime pas, et lui donnera sur son bien une portion double; car ce fils est les prémices de sa vigueur, le droit d’aînesse lui appartient.
18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докоря́тимуть йому, а він не буде їх слухатися,
Si un homme a un fils indocile et rebelle, n’écoutant ni la voix de son père, ni la voix de sa mère, et ne leur obéissant pas même après qu’ils l’ont châtié,
19 то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця.
le père et la mère le prendront, et le mèneront vers les anciens de sa ville et à la porte du lieu qu’il habite.
20 І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“.
Ils diront aux anciens de sa ville: Voici notre fils qui est indocile et rebelle, qui n’écoute pas notre voix, et qui se livre à des excès et à l’ivrognerie.
21 І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
Et tous les hommes de sa ville le lapideront, et il mourra. Tu ôteras ainsi le mal du milieu de toi, afin que tout Israël entende et craigne.
22 А коли буде на кому гріх смертного при́суду, і буде він убитий, і ти повісиш його на де́реві,
Si l’on fait mourir un homme qui a commis un crime digne de mort, et que tu l’aies pendu à un bois,
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.
son cadavre ne passera point la nuit sur le bois; mais tu l’enterreras le jour même, car celui qui est pendu est un objet de malédiction auprès de Dieu, et tu ne souilleras point le pays que l’Éternel, ton Dieu, te donne pour héritage.