Повторення Закону 19

1 Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,

När Herren din Gud hafver utrotat folket, hvilkets land Herren din Gud dig gifva skall, att du dem intager, och bor i deras städer och husom;

2 то три місті відділиш собі в сере́дині свого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володі́ння.

Så skall du afskilja dig tre städer i landena, som Herren din Gud dig gifva skall till att intaga;

3 Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, і це буде на втікання туди кожного убійника.

Och skall utvälja belägna rum, och skifta dins lands gränsor, som Herren din Gud dig utdelandes varder, i tre delar; att dit må fly den som ett mandråp gjort hafver.

4 А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненаро́ком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;

Och det skall vara saken, att dit skall fly den som ett mandråp gjort hafver, att han må lefva. Om någor slår sina nästa icke med vilja, och hafver tillförene intet hat haft till honom;

5 або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дере́ва, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати де́рево, а залізо спаде з топори́ща й попаде в його бли́жнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,

Utan såsom någor ginge med sin nästa i skogen till att hugga ved, och hofve med handene yxena upp till att hugga veden och jernet fölle af skaftet, och råkade hans nästa, så att han blefve död; den skall uti en af dessa städerna fly, och få lefva;

6 щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.

På det blodhämnaren icke skall fara efter dråparen, medan hans hjerta förbittradt är, och få fatt på honom, om vägen är lång, och slå hans själ; ändock han till döds icke brutit hafver, efter han tillförene intet hat till honom haft hade.

7 Тому то я наказую тобі, говорячи: „Три міста відділиш собі“.

Derföre bjuder jag dig, att du afskiljer tre städer.

8 А якщо Господь, Бог твій, розши́рить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,

Och om Herren din Gud dina landsändar utvidgandes varder, såsom han dina fäder svorit hafver, och gifver dig allt det landet, som han dina fäder lofvat hafver att gifva;

9 коли ти будеш доде́ржувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, — щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, — то додаси собі ще три міста понад ті три,

Om du annars håller all dessa buden, att du gör derefter, som jag dig bjuder i denna dag, att du älskar Herran din Gud, och vandrar i hans vägar i dina lifsdagar, så skall du ännu tre städer lägga till dessa tre städer;

10 щоб не була́ пролита непови́нна кров серед твого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, і не буде на тобі кров.

På det oskyldigt blod icke skall utgjutet varda i dino lande, som Herren din Gud dig till arfs gifva skall, och blodskulder komma öfver dig.

11 А коли хто бу́де нена́видіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,

Men om någor hafver hat emot sin nästa, och vaktar efter honom, och han går åstad, och slår honom hans själ ihjäl, och flyr uti en af dessa städer;

12 то пошлють старші́ його міста, і ві́зьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.

Så skola de äldste i hans stad sända dit, och låta hemta honom dädan, och få honom i blodhämnarens händer, att han skall dräpas.

13 Не змилосе́рдиться око твоє над ним, і ти усу́неш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі.

Din ögon skola intet skona honom, och skall borttaga oskyldigt blod af Israel, på det att dig må väl gå.

14 Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежува́ли предки в наді́лі твоїм, яке посядеш ти в краю́, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володі́ння.

Du skall icke dins nästas råmärke flytta, hvilka förfäderna satt hafva i dinom arfvedel, den du ärfver i landena, som Herren din Gud dig gifvit hafver att intaga.

15 Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха́, — у кожнім гріху́, що згрішить, на слова́ двох свідків або на слова трьох свідків відбу́деться справа.

Intet vittne skall ensamt framträda emot någon om någor missgerning eller synd, ehvad missgerning det är som man göra kan; utan i tvegge eller tregge vittnes mun skola alla saker stå.

16 Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб сві́дчити проти нього підступно,

Om ett vrångt vittne går fram emot någon, till att vittna öfver honom någon öfverträdning;

17 то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.

Så skola de både männerna, som saken på gäller, stå för Herranom framför Presterna och domarena, som på den tiden äro;

18 I судді добре дослідять, а ось свідок — неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого,

Och domarena skola väl ransakat. Och om det falska vittnet hafver burit falskt vittnesbörd emot sin broder;

19 то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму бра́тові, — і вигубиш зло з-посеред себе.

Så skolen I göra honom, såsom han hade aktat göra sinom broder; på det att du skall skilja den onda ifrå dig;

20 А позосталі будуть слу́хати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла.

Och andre skola det höra och rädas, och icke mer taga sig före sådana ondt stycke göra ibland dig.

21 І не змилосе́рдиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за ру́ку, нога за но́гу.

Ditt öga skall icke skona honom: själ för själ, öga för öga, tand för tand, hand för hand, fot för fot.